ПАНТОР40 ТАБ.В/О КИШ40МГ№30АКЦ

Таблетки «Панторі 40» застосовуються при наступних показаннях:

• дорослі та діти старше 12-ти років: рефлюкс-езофагіт;
• дорослі:
  • ерадикація Helicobacter pylori (H. pylori) у пацієнтів з H. Pylori-асоційованими виразками шлунка і дванадцятипалої кишки в поєднанні з відповідними антибіотиками;
  • виразка дванадцятипалої кишки;
  • виразка шлунку;
  • синдром Золлінгера-Еллісона та інші гіперсекреторні патологічні стани.

Одна таблетка містить (діюча речовина) пантопразолу натрію сесквігідрату еквівалентно 40 мг пантопразолу).

Допоміжні речовини: маніт (E 421), кросповідон, натрію карбонат безводний, гідроксипропілцелюлоза, кальцію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), пропіленгліколь, метакрилатного сополимера дисперсія, триетилцитрат, тальк.

Підвищена чутливість до активної речовини, похідним бензимідазолу або до будь-якого компонента препарату.

Препарат слід приймати за 1 годину до їжі цілком, не розжовуючи та не подрібнювати, запиваючи водою.

Лікування рефлюкс-езофагіту. Рекомендована доза для дітей у віці від 12-ти років і дорослих становить одна таблетка (40 мг) 1 раз на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (дві таблетки препарату на добу), особливо при відсутності ефекту від застосування інших препаратів для лікування рефлюкс-езофагіту. Для лікування рефлюкс-езофагіту зазвичай потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньо, одужання можна очікувати протягом наступних 4-х тижнів.

Ерадикація H. рylori в комбінації з двома антибіотиками. У пацієнтів з виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки та з позитивним результатом на H. pylori необхідно досягти ерадикації мікроорганізму за допомогою комбінованої терапії. Слід враховувати локальні дані по бактеріальної резистентності та національні рекомендації за призначенням і застосування відповідних антибактеріальних засобів. Залежно від чутливості, для ерадикації H. pylori у дорослих можуть бути призначені такі терапевтичні комбінації:

• Одна таблетка «Панторі 40» 2 рази на добу:
  • + 1000 мг амоксициліну 2 рази на добу;
  • + 500 мг кларитроміцину 2 рази на добу.
• Одна таблетка «Панторі 40» 2 рази на добу:
  • + 400-500 мг метронідазолу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на добу;
  • + 250-500 мг кларитроміцину 2 рази на добу.
• Одна таблетка «Панторі 40» 2 рази на добу:
  • + 1000 мг амоксициліну 2 рази на добу;
  • + 400-500 мг метронідазолу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на добу.

При застосуванні комбінованої терапії для ерадикації H. pylori другу таблетку препарату «Панторі 40» слід приймати ввечері за 1 годину до їжі. Термін лікування становить 7 днів і може бути продовжений ще на 7 днів із загальною тривалістю лікування не більше двох тижнів. Якщо для забезпечення загоєння виразки показане подальше лікування пантопразолом, слід розглянути рекомендації щодо дозування при виразках шлунка і дванадцятипалої кишки. Якщо комбінована терапія не показана, наприклад у пацієнтів з негативним результатом на H. рylori, для монотерапії препарат «Панторі 40» застосовують в дозуванні, яка вказана нижче.

Лікування виразки шлунка. Одна таблетка «Панторі 40» в добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (дві таблетки препарату «Панторі 40» в добу), особливо при відсутності ефекту від застосування інших препаратів. Для лікування виразки шлунка зазвичай потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньо, загоєння виразки можна очікувати протягом наступних 4-х тижнів.

Лікування виразки дванадцятипалої кишки. Одна таблетка «Панторі 40» в добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (дві таблетки препарату «Панторі 40» в добу), особливо при відсутності ефекту від застосування інших препаратів.

Лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших гіперсекреторних патологічних станів. Для тривалого лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших патологічних гіперсекреторних станів початкова добова доза становить 80 мг (дві таблетки препарату «Панторі 40»). При необхідності після цього дозу можна титрувати, збільшуючи або зменшуючи в залежності від показників кислотності шлункового соку. Дозу, що перевищує 80 мг на добу, необхідно розділити на два прийоми. Можливо тимчасове збільшення дози понад 160 мг пантопразолу, але тривалість застосування повинна обмежуватися тільки періодом, необхідним для адекватного контролю кислотності. Тривалість лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших патологічних станів не обмежена і залежить від клінічної необхідності.

Наявні дані щодо застосування препарату вагітним жінкам (приблизно 300-1000 повідомлень про результати вагітності) вказують на відсутність ембріональної або фето-неонатальної токсичності препарату. В процесі досліджень на тваринах спостерігалася репродуктивна токсичність. Слід уникати застосування препарату вагітним жінкам.

Дослідження на тваринах показали виведення пантопразолу в грудне молоко. Недостатньо даних по екскреції пантопразолу в грудне молоко, однак про таке виведенні повідомляли. Не можна виключати ризик для новонароджених / немовлят. Рішення про продовження / припинення грудного вигодовування або припинення / утримання від лікування, необхідно приймати з урахуванням користі від годування грудьми для дитини та користі від лікування для жінки.

Пантопразол не порушував фертильність в дослідженнях на тварин.

Препарат показаний дітям старше 12-ти років для лікування рефлюкс-езофагіту. Препарат не рекомендується застосовувати дітям до 12-ти років, оскільки дані з безпеки та ефективності застосування препарату для цієї вікової категорії обмежені.

Пантопразол не впливає або має дуже незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Необхідно брати до уваги можливий розвиток побічних реакцій, таких як запаморочення і розлади зору. У таких випадках не слід керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами.

Симптоми передозування невідомі.

Дози до 240 мг при внутрішньовенному введенні протягом 2-х хвилин добре переносилися. Оскільки пантопразол екстенсивно зв'язується з білками, він не відносяться до препаратів, які можуть бути легко виведені за допомогою діалізу.

У разі передозування з клінічними ознаками інтоксикації застосовують симптоматичну і підтримуючу терапію. Рекомендацій по специфічної терапії немає.

Виникнення побічних реакцій спостерігалося у близько 5% пацієнтів. Найбільш часті побічні реакції - діарея і головний біль (близько 1%).