ПАНТОР 20 ТАБ.В/О 20МГ№30(10X3

Пантор препарат для лікування пептичних виразок; інгібітор протонної помпи.

Дорослі та діти від 12 років:

• симптоматичне лікування гастроезофагельної рефлюксної хвороби;
• тривале лікування та профілактика рецидивів рефлюкс-езофагіту.

Дорослі:

• профілактика утворення виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, спричиненої прийомом неселективних нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) у пацієнтів групи ризику, які повинні застосовувати НПЗЗ протягом тривалого часу.

• діюча речовина: 1 таблетка містить пантопразолу сесквігідрату натрію еквівалентно пантопразолу 20 мг;
• допоміжні речовини: маніт (E 421), кросповідон, безводний натрію карбонат, гідроксипропілцелюлоза, кальцію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), пропіленгліколь, метакрилат.

Підвищена чутливість до активної речовини, похідних до бензімідазолу або до компонентів препарату.

З боку крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія.

Порушення з боку імунної системи: реакції гіперчутливості (включаючи анафілактичні реакції, анафілактичний шок).

Метаболічні порушення: гіперліпідемія та підвищення рівня ліпідів (тригліцеридів, холестиролу), зміни маси тіла, гіпонатріємія, гіпомагніємія (див. «Особливості застосування»), гіпокальціємія, гіпокаліємія.

Психічні порушення: розлади сну, депресія (зокрема загострення), дезорієнтація (зокрема загострення), галюцинації; сплутаність свідомості (особливо у пацієнтів із схильністю до таких розладів, а також загострення цих симптомів у разі їх передіснування).

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, розлади смаку, парестезія.

З боку органів зору: порушення зору, затемнення зору.

З боку травного тракту: поліпи з фундальних залоз (доброякісні), діарея, нудота, блювання, здуття живота, запор, сухість у роті, біль у животі і дискомфорт.

Пантор 20 таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні, слід приймати за 1 годину до їди, не розжовувати і не подрібнювати, запивати водою.

Дорослі та діти від 12 років.

Симптоматичне лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Рекомендована доза становить 20 мг (1 таблетка) на добу. Зазвичай симптоми печії проходять протягом 2-4 тижнів. Якщо цього терміну недостатньо, лікування продовжують протягом 4 тижнів. Після зникнення симптоматики повторну появу симптомів можна контролювати, застосовуючи за потреби 20 мг 1 раз на добу, приймаючи 1 таблетку, коли це необхідно. Перехід на тривалу терапію слід розглянути, якщо не забезпечується задовільний контроль симптомів при терапії за потребою.

Тривале лікування та профілактика рецидивів рефлюкс-езофагіту.

Для тривалого лікування підтримуюча доза становить 20 мг (1 таблетка) препарату Пантор 20 на добу, при загостренні захворювання можливе збільшення дози до 40 мг на добу. У такому випадку рекомендується приймати таблетки пантора 40 мг. Після усунення рецидиву дозу можна знизити до 20 мг на добу.

Дорослі.

Профілактика виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, викликаних прийомом неселективних НПЗЗ у пацієнтів групи ризику, які повинні приймати НПЗЗ тривалий час.

Рекомендована доза становить 20 мг (1 таблетка) препарату Пантор 20 на добу.

Як запобіжний захід слід уникати застосування препарату вагітним жінкам.

Рішення про продовження/припинення годування груддю або припинення/утримання від лікування препаратом, необхідно приймати з урахуванням користі від годування груддю для дитини та користі від лікування препаратом для жінки.

Препарат показаний дітям віком від 12 років для лікування рефлюкс-езофагіту. Препарат не рекомендується застосовувати дітям до 12 років, оскільки дані щодо безпеки та ефективності застосування препарату для цієї вікової категорії обмежені.

Пантопразол не впливає або дуже незначно впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Необхідно брати до уваги можливий розвиток побічних реакцій, таких як запаморочення та розлади зору. У таких випадках не слід керувати автотранспортом чи працювати з іншими механізмами.

Симптоми передозування невідомі.

Дози до 240 мг при внутрішньовенному введенні протягом 2 хвилин добре переносилися. Оскільки пантопразол екстенсивно зв'язується з білками, він не відноситься до препаратів, які легко виведені за допомогою діалізу.

При передозуванні з клінічними ознаками інтоксикації застосовують симптоматичну та підтримуючу терапію. Рекомендацій щодо специфічної терапії немає.