Глюкофаж табл.в/о 1000мг №60

Фармакодинаміка. метформін - бігуанід з антігіперглікеміческого ефектом. знижує рівень глюкози в плазмі крові як натще, так і після прийому їжі. не стимулює секрецію інсуліну і не викликає гіпоглікемічного ефекту, опосередкованого цим механізмом. метформін діє трьома шляхами:

• призводить до зниження вироблення глюкози в печінці за рахунок пригнічення глюконеогенезу і глікогенолізу;
• покращує чутливість до інсуліну в м'язах, що приводить до поліпшення периферичного захоплення й утилізації глюкози;
• затримує всмоктування глюкози в кишечнику.

Метформін стимулює внутрішньоклітинний синтез глікогену, впливаючи на гликогенсинтетазу. Збільшує транспортну здатність всіх відомих типів мембранних переносників глюкози (GLUT).

Незалежно від своєї дії на рівень глюкози в крові метформін виявляє позитивний ефект на метаболізм ліпідів. Цей ефект був доведений при застосуванні терапевтичних доз в контрольованих середньо- або довгострокових клінічних дослідженнях: метформін знижує вміст загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів.

В ході клінічних досліджень при застосуванні метформіну маса тіла пацієнтів залишалася стабільною або помірно зменшувалася.

Фармакокінетика. Всмоктування. Після прийому метформіну час досягнення C max становить близько 2,5 год. Біодоступність таблеток 500 або 800 мг становить близько 50-60% у здорових добровольців. Після прийому всередину не всмоктався фракція виводиться з калом, вона становить 20-30%.

Після прийому всередину абсорбція метформіну є насичує і неповною. Передбачається, що фармакокінетика абсорбції метформіну нелінійна. При застосуванні метформіну в рекомендованих дозах і режимах прийому стабільна концентрація в плазмі крові досягається протягом 24-48 год і становить 1 мкг/мл. У контрольованих клінічних дослідженнях C max метформіну в плазмі крові не перевищувала 5 мкг/мл навіть при застосуванні в максимальних дозах.

При одночасному прийомі їжі абсорбція метформіну знижується і злегка сповільнюється. Після прийому всередину в дозі 850 мг спостерігалось зменшення C max в плазмі крові на 40%, зменшення AUC - на 25% і збільшення на 35 хв часу досягнення C max в плазмі крові. Клінічна значущість цих змін невідома.

Розподіл. Зв'язування з білками плазми крові незначне. Метформін проникає в еритроцити. C max в крові нижче, ніж така в плазмі крові, і досягається через той же час. Еритроцити, найімовірніше, представляють другу камеру розподілу. Середній обсяг розподілу (Vd) коливається в діапазоні 63-276 л.

Метаболізм. Метформін виводиться в незміненому вигляді з сечею. Метаболітів у людини не виявлено.

Виведення. Нирковий кліренс метформіну становить 400 мл/хв. Це вказує на те, що метформін виводиться за рахунок клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Після перорального прийому Т ½ становить близько 6,5 год. При порушенні функції нирок нирковий кліренс знижується пропорційно кліренсу креатиніну і тому Т ½ збільшується, що призводить до підвищення рівня метформіну в плазмі крові.

Цукровий діабет ii типу при неефективності дієтотерапії та режиму фізичних навантажень, особливо у хворих з надлишковою масою тіла;

• як монотерапія або комбінована терапія в поєднанні з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами або сумісно з інсуліном для лікування дорослих;
• як монотерапія або комбінована терапія з інсуліном для лікування дітей віком старше 10 років і підлітків;
• зменшення вираженості ускладнень діабету у дорослих пацієнтів з цукровим діабетом II типу і надлишковою масою тіла як препарат першої лінії при неефективності дієтотерапії.

дорослі

Монотерапія або комбінована терапія в поєднанні з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами. Зазвичай початкова доза становить 500 або 850 мг (Глюкофаж, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 500 мг або 850 мг) 2-3 рази на добу під час або після прийому їжі.

Через 10-15 днів проведеного лікування дозу необхідно коригувати відповідно до результатів вимірювань рівня глюкози в плазмі крові.

Повільне збільшення дози сприяє зменшенню вираженості побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту.

При застосуванні у високих дозах (2000-3000 мг/добу) можливе заміщення кожних двох таблеток Глюкофаж, 500 мг на 1 таблетку Глюкофаж, 1000 мг.

Максимальна рекомендована доза становить 3000 мг/добу, розподілена на 3 прийоми.

У разі переходу з іншого протидіабетичного засобу, необхідно припинити прийом іншого протидіабетичного засобу і призначити метформін, як зазначено вище.

Комбінована терапія в поєднанні з інсуліном. Для досягнення кращого контролю рівня глюкози в крові метформін та інсулін можна застосовувати у вигляді комбінованої терапії. Зазвичай початкова доза становить 500 або 850 мг препарату Глюкофаж 2-3 рази на добу, в той час як дозу інсуліну підбирають відповідно до результатів вимірювання рівня глюкози в крові.

діти

Монотерапія або комбінована терапія в поєднанні з інсуліном. Препарат Глюкофаж застосовують у дітей у віці старше 10 років і підлітків. Зазвичай початкова доза становить 500 або 850 мг препарату Глюкофаж 1 раз на добу під час або після прийому їжі. Через 10-15 днів проведеного лікування дозу необхідно коригувати відповідно до результатів визначення рівня глюкози в плазмі крові.

Повільне збільшення дози сприяє зменшенню вираженості побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту.

Максимальна рекомендована доза становить 2000 мг/добу, розподілена на 2-3 прийоми.

У пацієнтів літнього віку можливе погіршення функції нирок, тому дозу метформіну необхідно підбирати на основі оцінки функції нирок, яку слід проводити регулярно (див. Особливості застосування).

Пацієнти з нирковою недостатністю. Метформін можна застосовувати у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю, стадія IIIa (кліренс креатиніну 45-59 мл/хв або швидкість клубочкової фільтрації 45-59 мл/хв / 1,73 м 2) тільки при відсутності інших умов, які можуть підвищити ризик розвитку лактоацидозу , з подальшим коригуванням дози: початкова доза становить 500 або 850 мг метформіну гідрохлориду 1 раз на добу. Максимальна доза становить 1000 мг/добу і повинна бути розділена на 2 прийоми. Слід проводити ретельний моніторинг функції нирок (кожні 3-6 міс).

Якщо кліренс креатиніну або швидкість клубочкової фільтрації знижується до 45 мл/хв або 45 мл/хв / 1,73 м 2 відповідно, необхідно негайно припинити застосування метформіну.

Підвищена чутливість до метформіну або до інших компонентів препарату;

• діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома;
• ниркова недостатність помірною (стадія IIIb) і важкого ступеня або порушення функції нирок (кліренс креатиніну 45 мл/хв або швидкість клубочкової фільтрації 45 мл/хв / 1,73 м 2);
• гострі стани, протягом яких пов'язане з ризиком розвитку порушень функції нирок, такі як зневоднення організму, важкі інфекційні захворювання, шок;
• захворювання, які можуть призводити до розвитку гіпоксії тканин (особливо гострі захворювання або загострення хронічної хвороби): декомпенсована серцева недостатність, дихальна недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, шок;
• печінкова недостатність, гостре отруєння алкоголем, алкоголізм.

Найбільш частими небажаними реакціями на початку лікування є нудота, блювота, діарея, біль в животі, відсутність апетиту. ці симптоми в більшості випадків проходять самостійно. для попередження виникнення зазначених побічних явищ рекомендується повільне підвищення дози та застосування добової дози препарату в 2-3 прийоми.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (≥1 / 10), часто (≥1 / 100, 1/10), нечасто (≥1 / 1000, 1/100), рідко (≥1 / 10 000 і 1/1000), дуже рідко (1/10 000). У кожному класі системи органів побічні реакції вказані в порядку зниження їх клінічного значення.

Обмін речовин: дуже рідко - лактоацидоз (див. Особливості застосування).

При тривалому застосуванні препарату може знижуватися всмоктування вітаміну В 12, що супроводжується зниженням його рівня в плазмі крові. Рекомендується враховувати таку можливу причину гіповітамінозу В12, якщо у пацієнта виявлена мегалобластна анемія.

З боку нервової системи: часто - порушення смаку.

З боку травної системи: дуже часто - порушення з боку травної системи, такі як нудота, блювання, діарея, біль в животі, відсутність апетиту. Найчастіше ці побічні явища виникають на початку лікування і, як правило, спонтанно зникають. Для попередження виникнення побічних явищ з боку травної системи рекомендується повільне підвищення дози та застосування препарату 2-3 рази на добу під час або після прийому їжі.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко - порушення показників функції печінки або гепатити, які повністю зникають після відміни метформіну.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже рідко - шкірні алергічні реакції, включаючи еритему, свербіж, кропив'янку.