Фромілід табл.в/о 500мг №14

Таблетки «Фромилид ®» застосовуються при інфекціях, викликаних чутливими до кларитроміцину мікроорганізмами:

• інфекції нижніх дихальних шляхів (бронхіт, гостра крупозна пневмонія і первинна Антипова пневмонія);
• інфекції верхніх дихальних шляхів, тобто носоглотки (тонзиліт, фарингіт) і інфекції придаткових пазух носа;
• інфекції шкіри та м'яких тканин (імпетиго, фолікуліт, еризипелоїду, фурункульоз, інфіковані рани);
• гострі та хронічні одонтогенні інфекції;
• дисеміновані або локалізовані мікобактеріальні інфекції, викликані Mycobacterium avium або Mycobacterium intracellulare; локалізовані інфекції, викликані Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum або Mycobacterium kansasii;
• ерадикація Helicobacter pylori у пацієнтів з виразкою дванадцятипалої кишки при пригніченні секреції соляної кислоти (активність кларитроміцину проти Helicobacter pylori вище при нейтральному рН, ніж при кислому рН).

Діюча речовина - кларитроміцин (одна таблетка, вкрита оболонкою, містить 500 мг кларитроміцину).

Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, крохмаль прежелатинізований, калію полакрилін, тальк, магнію стеарат, гідроксипропілметилцелюлоза, пропіленгліколь, барвник заліза оксид жовтий (Е172), титану діоксид (Е 171).

• підвищена чутливість до кларитроміцину або інших макролідних антибіотиків або до будь-яких компонентів препарату;
• одночасне застосування з будь-яким з наступних препаратів: астемізол, цизаприд, пімозид, терфенадин (це може призвести до подовження інтервалу QT та розвитку серцевих аритмій, включаючи шлуночкову тахікардію, фібриляцію шлуночків та піруетная шлуночкову тахікардію (torsades de pointes); алкалоїди ріжків, наприклад ерготамін, дигідроерготамін (це може привести до ерготоксічності); інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини), в значній мірі мобілізуються CYP3A4 (ловастатин або симвастатин), через підвищений ризик виникнення міопатії, включаючи рабдоміоліз;
• пацієнтам, які мають в анамнезі подовження інтервалу QT або шлуночкові серцеві аритмії, включаючи пірует шлуночкової тахікардії (torsades de pointes);
• пацієнтам з гіпокаліємією (ризик подовження інтервалу QT);
• тяжка печінкова недостатність і супутня ниркова недостатність;
• одночасне застосування кларитроміцину (і інших сильних інгібіторів CYP3A4) з колхіцином пацієнтам з нирковою або печінковою недостатністю;
• одночасне застосування кларитроміцину з тікагрелором або ранолазин.

Застосовувати внутрішньо, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води незалежно від прийому їжі.

Рекомендована доза кларитроміцину для дорослих і дітей старше 12 років становить 250 мг 2 рази на добу, при більш тяжких інфекціях дозу можна збільшити до 500 мг 2 рази на добу. Звичайна тривалість лікування залежить від ступеня тяжкості інфікування і становить від 6-ти до 14-ти днів.

Застосовувати по 250 мг 2 рази на добу протягом 5-ти днів.

Початкова доза становить 500 мг 2 рази на добу. Якщо протягом 3-4 тижнів лікування не спостерігається поліпшення клінічних ознак або бактеріологічних показників, доза кларитроміцину може бути підвищена до 1000 мг 2 рази на добу.

Лікування дисемінованих інфекцій, спричинених комплексом Mycobacterium avium, у хворих на СНІД продовжується стільки, скільки триває клінічна та мікробіологічна ефективність препарату, що має медичне підтвердження. Кларитроміцин необхідно застосовувати в комплексі з іншими антімікробактеріальніми препаратами.

Тривалість лікування інших нетуберкульозних мікобактеріальних інфекцій визначається лікарем індивідуально.

Потрійна терапія (7-10 днів) - 500 мг кларитроміцину 2 рази на добу одночасно з прийомом амоксициліну 1000 мг 2 рази на добу та омепразолу 20 мг 1 раз на добу протягом 7-10 днів.

Потрійна терапія (10 днів) - 500 мг кларитроміцину 2 рази на добу, 30 мг лансопразолу 2 рази на добу і 1000 мг амоксициліну 2 рази на добу протягом 10-ти днів.

Подвійна терапія (14 днів) - 500 мг кларитроміцину 3 рази на добу разом з 40-ка мг омепразолу 1 раз на добу протягом 14-ти днів, далі 20 мг або 40 мг омепразолу 1 раз на добу протягом наступних 14-ти днів .

Подвійна терапія (14 днів) - 500 мг кларитроміцину 3 рази на добу з 60-ю мг лансопразолу 1 раз на добу протягом 14-ти днів. Може знадобитися подальше придушення секреції соляної кислоти для зменшення проявів виразки.

Кларитроміцин слід також застосовувати в таких терапевтичних схемах:

• кларитроміцин + тинідазол і омепразол або лансопразол;
• кларитроміцин + метронідазол і омепразол або лансопразол;
• кларитроміцин + тетрациклін, вісмуту субсалицилат або ранітидин;
• кларитроміцин + амоксицилін і ланзопразол;
• кларитроміцин + ранітидин вісмуту цитрат.

Безпека застосування кларитроміцину в період вагітності та годування груддю не встановлена. При настанні вагітності кларитроміцин не слід застосовувати без ретельної оцінки співвідношення користь / ризик.

Кларитроміцин проникає в грудне молоко. На період лікування слід припинити годування груддю.

Дітям до 12-ти років слід застосовувати препарат у формі суспензії.

Дані відсутні. Однак слід брати до уваги можливе виникнення побічних реакцій з боку нервової системи, таких як судоми, запаморочення, галюцинації, сплутаність свідомості, дезорієнтація, що може вплинути на швидкість реакції.

Симптоми: блювання, біль в животі, головний біль і запаморочення. У одного пацієнта з біполярним розладом в анамнезі після прийому 8-ми г кларитроміцину були описані зміни психічного стану, параноїдальна поведінка, гіпокаліємія і гіпоксемія.

Лікування: промивання шлунка та симптоматична терапія. Як і у випадку з іншими макролідами, малоймовірно, щоб гемодіаліз суттєво впливали на зміст кларитроміцину в сироватці крові.