Ліквестія табл.в/п/о 80мг №28

Таблетки Ліквестія 80 мг і Ліквестія 120 мг показані для лікування хронічної гіперурикемії при захворюваннях, що супроводжуються відкладенням кристалів уратів, в тому числі при наявності тофусів і / або подагричного артриту нині або в анамнезі.

Ліквестія 120 мг показані для лікування і профілактики гіперурикемії у дорослих пацієнтів, що піддаються хіміотерапії з приводу гематологічних злоякісних новоутворень з помірним або високим ризиком синдрому лізису пухлини (Сло).

Препарат Ліквестія показаний дорослим пацієнтам.

Діюча речовина: фебуксостат;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить фебуксостата 80 мг або 120 мг;

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза, гідроксипропілцелюлоза, натрію лаурилсульфат, натрію кроскармелоза, лактоза безводна, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;

Плівкова оболонка: спирт полівініловий (Е 1203), титану діоксид (Е 171), макрогол 3350 (Е тисячі п'ятсот двадцять одна), тальк (Е 553b), заліза оксид жовтий (Е 172).

Гіперчутливість до активної речовини або будь-якого іншого допоміжної речовини препарату.

Для перорального застосування.

Ліквестія застосовується перорально незалежно від прийому їжі.

Подагра. Рекомендована доза препарату Ліквестія становить 80 мг 1 раз на добу перорально, незалежно від прийому їжі. Якщо концентрація сечової кислоти в сироватці крові перевищує 6 мг/дл (357 мкмоль/л) після 2-4 тижнів лікування, слід розглянути підвищення дози препарату Ліквестія до 120 мг 1 раз на добу. Ефект лікарського засобу визначається досить швидко, що робить можливим повторне визначення концентрації сечової кислоти через 2 тижні. Метою лікування є зменшення концентрації сечової кислоти та підтримання її на рівні менше 6 мг/дл (357 мкмоль/л).

Тривалість профілактики нападів подагри становить не менше 6 місяців.

Синдром лізису пухлини (Сло). Рекомендована доза препарату Ліквестія становить 120 мг 1 раз на добу перорально, незалежно від прийому їжі.

Застосування препарату Ліквестія слід починати за два дні до початку цитотоксичної терапії і продовжувати не менше 7 діб; проте тривалість терапії можна продовжити до 9 діб відповідно до тривалості хіміотерапії та клінічної оцінкою.

Фебуксостат не слід застосовувати під час вагітності.

З обережністю.

У разі передозування показана симптоматична і підтримуюча терапія.

Найбільш частими побічними реакціями у клінічних дослідженнях (4072 хворих, які отримують дозу від 10 до 300 мг) і в процесі постмаркетингового нагляду у пацієнтів з подагрою були загострення (приступи) подагри, порушення функції печінки, пронос, нудота, головний біль, висип і набряки. Ці реакції були, в більшості випадків, легкого та середнього ступеня тяжкості. Під час постмаркетингового нагляду були повідомлення про поодинокі випадки серйозних реакцій гіперчутливості на фебуксостат, деякі з них супроводжувалися системними реакціями.

Індуктори глюкуронізації.

Потужні індуктори УДФ-глюкуронілтрансферази можуть посилювати метаболізм і знижувати ефективність фебуксостата. У пацієнтів, що приймають потужні індуктори глюкуронізації, рекомендується контролювати рівень сечової кислоти в плазмі крові через 1-2 тижні одночасної терапії. При скасуванні індуктора глюкуронізації можливе підвищення рівня фебуксотата в плазмі крові.