МОКСИФЛОКСАЦИН ТАБ.В/О 400МГ№5

Таблетки Моксифлоксацин призначають при наступних показаннях:

Лікування таких бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами (див. Розділи «Фармакологічні властивості», «Особливості застосування», «Побічні реакції»), у пацієнтів з 18 років. Моксифлоксацин слід призначати тільки тоді, коли застосування антибактеріальних засобів, які зазвичай рекомендують для початкового лікування наступних інфекцій, недоцільно або коли вказане лікування було неефективним.

• Гострий бактеріальний синусит (діагностований з високим ступенем ймовірності).
• Загострення хронічного обструктивного захворювання легень, включаючи бронхіт (діагностований з високим ступенем ймовірності).
• Негоспітальна пневмонія, за винятком негоспітальної пневмонії з тяжким перебігом.
• Запальні захворювання органів малого тазу легкого та середнього ступеня (включаючи інфекційне ураження верхнього відділу статевої системи у жінок, в тому числі сальпінгіт та ендометрит), що не асоційованих з тубооваріальний абсцесом або абсцесами органів малого таза. Моксифлоксацин в формі таблеток не рекомендується для застосування в якості монотерапії при запальних захворюваннях органів малого таза помірного та середнього ступеня, але може застосовуватися в комбінації з іншими відповідними антибактеріальними засобами (наприклад, цефалоспоринами) через зростаючу резистентність моксифлоксацину до Neisseria gonorrhoeae (за винятком моксіфлоксацінрезістентних штамів N . gonorrhoeae) (див. розділи «Фармакологічні властивості», «Особливості застосування»).

Моксифлоксацин в формі таблеток можна застосовувати для закінчення курсу лікування, в якому стартова терапія парентеральной формою моксифлоксацину була ефективною і призначена за такими показниками:

• негоспітальна пневмонія;
• ускладнені інфекції шкіри та підшкірних структур.

Моксифлоксацин в формі таблеток не рекомендується для стартового лікування будь-яких інфекцій шкіри та підшкірних структур або в разі важкого перебігу позалікарняних пневмоній.

Слід звернути увагу на офіційні інструкції щодо належного застосування антибактеріальних засобів.

Діюча речовина: моксифлоксацин;

1 таблетка містить 436,8 мг моксифлоксацину гідрохлориду, що відповідає 400 мг моксифлоксацину;

Допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, гіпромелоза, заліза оксид червоний (Е 172), макрогол 4000, титану діоксид (Е 171).

Відома чутливість до моксифлоксацину або інших хінолонів, або будь-якого з допоміжних речовин препарату.

• Вік до 18 років.
• Вагітність або період годування груддю.
• Наявність в анамнезі захворювань сухожиль, пов'язаних з лікуванням хінолонами.

В ході доклінічних і клінічних досліджень після застосування моксифлоксацину спостерігалися зміни в електрофізіології серця у вигляді подовження інтервалу QT. Тому з міркувань безпеки препарат протипоказано пацієнтам з:

• вродженим або діагностованим придбаним подовженням інтервалу QT;
• порушення електролітного балансу, зокрема при нескорректированной гіпокаліємії;
• клінічно значущою брадикардією;
• клінічно значущою серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка;
• симптоматичними аритміями в анамнезі.

Препарат не слід застосовувати одночасно з іншими препаратами, які подовжують інтервал QT.

У зв'язку з обмеженими клінічними даними застосування препарату також протипоказано пацієнтам з порушенням функції печінки (клас C за класифікацією Чайлда-П'ю) і пацієнтам з підвищеним рівнем трансаміназ (в 5 разів вище верхньої межі норми).

Рекомендується приймати по 1 таблетці (400 мг) моксифлоксацину на добу.

Таблетки слід приймати, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Препарат можна приймати незалежно від часу прийому їжі.

Протипоказано.

Моксифлоксацин протипоказаний дітям (до 18 років). Ефективність та безпечність застосування моксифлоксацину у дітей не встановлені.

Пацієнтам слід рекомендувати спостерігати за своєю реакцією на моксифлоксацин перед тим, як керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами.

У разі випадкового передозування ніякі специфічні заходи не потрібні. У разі передозування слід орієнтуватися на клінічну картину і проводити симптоматичну підтримуючу терапію та ЕКГ-моніторинг у зв'язку з можливістю подовження інтервалу QT.

Одночасне застосування активованого вугілля з дозою моксифлоксацину 400 мг перорально призведе до скорочення системної доступності лікарського засобу більш ніж на 80%. У разі передозування в результаті перорального прийому лікарського засобу застосування активованого вугілля на початковій стадії абсорбції може бути ефективним для запобігання збільшенню системної дії моксифлоксацину.