Панцеф 100мг/5мл 60мл/32г гран. д/сусп. цефиксим

Напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик ІІІ покоління для прийому внутрішньо широкого спектру дії. Діє бактерицидно. Механізм дії обумовлений пригніченням синтезу клітинної мембрани збудника. Цефіксим стійкий до дії β-лактамаз, що продукуються більшістю грампозитивних та грамнегативних бактерій.

In vitro цефіксим активний щодо грампозитивних бактерій: Streptococcus agalactiae; грамнегативних бактерій: Haemophilus parainfluenzae, Proteus vulgaris, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Pasteurella multocida, Providencia spp., Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter amalonaticus, Citrobacterdivers

In vitro та в умовах клінічної практики цефіксим активний щодо грампозитивних бактерій: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes; грамнегативних бактерій: Haemophilus influenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Neisseria gonorrhoeae.

До цефіксіма стійкі Pseudomonas spp., Enterococcus (Streptococcus) серогрупи D, Listeria monocytogenes, більшість Staphylococcus spp. (включаючи метицилін-резистентні штами), Enterobacter spp., Bacteroides fragilis, Clostridium spp.

При прийомі внутрішньо біодоступність цефіксиму становить 40-50% незалежно від їди, проте Cmax цефіксиму в сироватці досягається швидше на 0.8 год при прийомі препарату разом з їжею. Зв'язування з білками плазми, головним чином альбумінами, становить 65%. Близько 50% дози виводиться із сечею у незміненому вигляді протягом 24 год, близько 10% дози виводиться із жовчю. Т1/2 залежить від дози та становить 3-4 год. У пацієнтів з порушеннями функції нирок при КК від 20 до 40 мл/хв Т1/2 збільшується до 6,4 год, при КК 5-10 мл/хв – до 11,5 год.

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими мікроорганізмами: фарингіт, тонзиліт, синусити, гострий та хронічний бронхіт, середній отит, неускладнені інфекції сечовивідних шляхів, неускладнена гонорея.

Для дорослих та дітей старше 12 років з масою тіла понад 50 кг добова доза становить 400 мг (1 раз на добу або по 200 мг 2 рази на добу). Тривалість курсу лікування – 7-10 днів. При неускладненій гонореї – 400 мг одноразово.

Дітям віком до 12 років – 8 мг/кг маси тіла 1 раз на добу або по 4 мг/кг кожні 12 год.

При інфекціях, викликаних Streptococcus pyogenes, курс лікування повинен становити щонайменше 10 днів.

При порушеннях функції нирок (при КК від 21 до 60 мл/хв) або пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, добову дозу слід зменшити на 25%.

При КК≤20 мл/хв або у пацієнтів, які перебувають на перитонеальному діалізі, добову дозу слід зменшити у 2 рази.

З боку травної системи: сухість у роті, анорексія, діарея, нудота, блювання, біль у животі, метеоризм, транзиторне збільшення активності печінкових трансаміназ та ЛФ, гіпербілірубінемія, жовтяниця, кандидоз шлунково-кишкового тракту, дисбактеріоз;

З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, гемолітична анемія.

З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль.

Порушення з боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит.

Алергічні реакції: свербіж шкіри, кропив'янка, гіперемія шкіри, еозинофілія, лихоманка.

Підвищена чутливість до цефалоспоринів та пеніцилінів.

Застосування при вагітності можливе лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

При необхідності застосування в період лактації слід припинити вигодовування груддю.

При порушеннях функції нирок (при КК від 21 до 60 мл/хв) або пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, добову дозу слід зменшити на 25%. При КК≤20 мл/хв добову дозу слід зменшити у 2 рази.

З обережністю слід застосовувати у дітей віком до 6 місяців.

З обережністю слід застосовувати у пацієнтів похилого віку.

З обережністю слід застосовувати у пацієнтів похилого віку, пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю або псевдомембранозним колітом (в анамнезі), у дітей віком до 6 місяців.

При тривалому застосуванні можливе порушення нормальної мікрофлори кишечника, що може призвести до зростання Clostridium difficile та спричинити розвиток тяжкої діареї та псевдомембранозного коліту.

У пацієнтів із зазначенням в анамнезі алергічних реакцій на пеніциліни, можливі прояви підвищеної чутливості до цефалоспоринових антибіотиків.

Під час лікування можлива позитивна пряма реакція Кумбса та хибнопозитивна реакція сечі на глюкозу.