Медикинет концерта метилфенидат метилфенідат капс 30мг №28

діюча речовина: 1 таблетка пролонгованої дії містить метилфенідату гідрохлориду 

допоміжні речовини: поліетиленоксид 200К, поліетиленоксид 7000К, повідон, кислота янтарна, кислота стеаринова, кислота фосфорна концентрована, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172), бутилгідрокситолзиол ( ацетат, полоксамер, гіпромелоза, віск карнаубський, макрогол 400, чорнило Opacode чорне, лактози моногідрат, титану діоксид (Е 171), тріацетин, (таблетки по 54 мг – заліза оксид червоний (Е 172)).

Пігулки пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості:

18 мг – жовті капсулоподібні таблетки з написом "alza 18" з одного боку;

36 мг – білі капсулоподібні таблетки з написом «alza 36» з одного боку;

54 мг – коричнево-червоні капсулоподібні пігулки з написом «alza 54» з одного боку.

Психостимулюючі та ноотропні засоби. Симпатоміметики центральної дії. Код ATX N06B A04.

Фармакодинамика.

Механізм дії.

Метилфенідату гідрохлорид – м'який стимулятор центральної нервної системи (ЦНС). Механізм його терапевтичної дії при лікуванні синдрому дефіциту уваги з проявами гіперактивності (СДВГ) до кінця не відомий. Сважається, що метилфенідат блокує зворотне захоплення норадреналіну та допаміну у пресинаптичній ділянці нейрона та збільшує вивільнення цих моноамінів до екстранейрональної середовища. Метилфенідат є рацемічною сумішшю d- та l-ізомерів. d-ізомер має більшу фармацевтичну активність, ніж l-ізомер.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Метилфенідат швидко абсорбується. Після перорального прийому препарату Концерту ®  верхня куля таблетки під оболонкою швидко абсорбується, забезпечуючи максимальну початкову концентрацію протягом 1-2 годин. Метилфенідат, що міститься у наступних двох внутрішніх кулях таблетки, поступово вивільняється протягом кількох наступних годин. Максимальна концентрація метилфенідату у плазмі крові досягається через 6-8 годин, після чого поступово знижується. Прийом препарату Концерту ®  один раз на день дає змогу отримати мінімальні колівання концентрації метилфенідату в крові порівняно з триразовим прийомом аналогічних препаратів з метилфенідатом негайного вивільнення. Рівень абсорбції препарату Концерту ®  у разі прийому один раз на день можна порівняти з рівнем абсорбції препаратів швидкого вивільнення.

Після прийому препарату Концерту 18  мг один раз на день у 36 дорослих середні фармакокінетичні параметри були такими: максимальна концентрація (C max ) – 3,7 ± 1,0 (нг/мл), година досягнення максимальної концентрації (T max ) – 6 ,8 ± 1,8 (рік), площа під кривою концентрації (AUC) – 41,8 ± 13,9 (нг.год/мл) та період напіввиведення (t 1/2 ) –  3,5 ± 0,4 (рік).

Не було виявлено різниці у фармакокінетиці препарату після першого або повторного застосування один раз на день, що підтверджує відсутність будь-якої значущої кумуляції та період напіввиведення (t 1/2 ) після повторного застосування один раз на день. відповідали таким після прийому першої дози препарату Концерту 18  мг.

Після прийому дорослими однієї дози 18, 36 та 54 мг на день максимальна концентрація (C max ), площа під кривою концентрації (AUC) метилфенідату виявлялися пропорційними дозуванню.

Розподіл

Плазмова концентрація метилфенідату у дорослих пацієнтів та підлітків після перорального прийому знижувалась біоекспоненційно. Період напіввиведення препарату Концерту ®  у дорослих пацієнтів та підлітків після перорального прийому становив близько 3,5 години. Коефіцієнт зв'язування метилфенідату та його метаболітів з білками плазми становить приблизно 15 %. Уявний об'єм розподілу метилфенідату становить приблизно 13 л/кг.

Метаболізм

Основним шляхом метаболізму метилфенідату у людини є деетерифікація до альфа-феніл-піперидин оцтової кислоти (РРА, приблизно 50-кратна різниця порівняно з рівнем незміненої речовини), що чинити слабку або взагалі не чинити фармакологічної дії. У дорослих, які приймають препарат Концерту ®  один раз на день, рівень метаболізму до РРА відповідає такому у пацієнтів, які приймають препарати метилфенідату тричі на день. Метаболізм одноразової та багаторазових доз препарату Концерту® однаковий  .

Виведення

Період напіввиведення препарату Концерту ®  у дорослих після перорального прийому становить близько 3,5 години. <1 %) реабсорбується з січі. січею, є альфа-феніл-піперидин укс. кислота (60-90 %).

Після перорального прийому міченого радіоактивною міткою метилфенідату близько 90 % радіоактивності було зафіксовано у січі (у людей). Головним метаболітом січі була PPA, що становила приблизно 80 % дози.

Вплив їжі

Не спостерігалося різниці у фармакодинаміці та фармакокінетиці препарату Концерту ®  після його застосування під час їди, багатої на жири, або наще.

Особливі групи пацієнтів

Стати

У здорових дорослих середнє значення показників AUC (0- inf )  для відкоригованих дозувань препарату Концерту ®  становило 36,7 нг.год/мл у чоловіків та 37,1 нг.год/мл у жінок без вагомих відмінностей між двома групами.

Расова приналежність

У здорових дорослих показники AUC (0- inf )  для відкоригованих дозувань препарату Концерту ®  погоджувалися для всіх етнічних груп; однак, можливо, обсяг вибірки був недостатнім для визначення етнічних варіацій у фармакокінетиці.

Вік

Фармакокінетика препарату Концерту не  досліджувалася у дітей віком до 6 років. У дітей віком 7–12 років фармакокінетичні показники препарату Концерту після  прийому 18, 36 та 54 мг становили (середнє значення ± СВ): C max  6,0 ± 1,3, 11,3 ± 2,6 та 15,0 ± 3,8 нг/мл відповідно; T max  9,4±0,02, 8,1±1,1, 9,1±2,5 рік відповідно; AUC? 50,4±7,8, 87,7±18,2, 121,5±37,3 нг.год/мл відповідно.

Збільшення віку призводить до збільшення явного кліренсу при пероральному прийомі (58 % збільшення у підлітків порівняно з дітьми). Ці відмінності можуть бути частично пов'язані з різницею у масі тіла між даними віковими групами. Можна припустити, що суб'єкти з більшою масою тіла можуть мати нижчу концентрацію загального метилфенідату за умови однакового дозування.

Пацієнти з порушенням функцій нірок

Немає даних щодо застосування препарату Концерту ®  пацієнтам з почечною недостатністю. Після перорального застосування радіоактивно міченого метилфенідату він інтенсивно метаболізувався і близько 80 % радіоактивності виділялося з січею у формі РРА. Оскільки нірковий кліренс не є важливим шляхом екскреції метилфенідату, вважається, що ниркова недостатність не матиме значного впливу на фармакокінетику препарату Концерту ® .

Пацієнти з порушенням функції печінки

Досвіду застосування препарату Концерту ®  пацієнтам із печінковою недостатністю немає.

Синдром дефіциту уваги з проявами гіперактивності

Препарат Концерту ®  показань для лікування дітей віком від 6 років та дорослих пацієнтів віком до 65 років з синдромом дефіциту уваги з проявами гіперактивності (СДВГ).

Синдром дефіциту уваги з проявами гіперактивності передбачає наявність симптомів гіперактивності та імпульсивності, а також неуважності, які спричинили погіршення стану та були наявними у віку до 7 років. Симптоми повинні спричиняти клінічно значуще порушення функцій, наприклад, соціальних, навчальних чи професійних, та виявлятися у двох або більше навколишніх середовищах, наприклад у школі (на роботі) та вдома. Симптоми не повинні бути спричинені іншими психічними розладами. При неуважному типі синдрому дефіциту уваги принаймні 6 із зазначених далі симптомів повинні проявлятися протягом щонайменше 6 місяців: недостатність уваги до деталей/недбалі помилки; недостатність тривалості уваги; нездатність слухати інших; нездатність доводити завдання до кінця; погана організованість; уникання завдань, що вимагають тривалої концентрації уваги; втрата промов; відволікання уваги; забудькуватість. При гіперактивно-імпульсивному типі СДВГ щонайменше 6 із зазначених далі симптомів повинні проявлятися протягом щонайменше 6 місяців: метушливість; непосидючість; неадекватний біг/пересування по кімнаті; складнощі у виконанні «тихих» завдань; знаходження у постійному русі; надмірна балакучість; швидка відповідь до завершення запитання; нездатність чекати своєї черги; нав'язливість. При комбінованому типі СДВГ повинні бути наявні симптоми обох типів: неповажного та гіперактивно-імпульсивного.

Специфічна етіологія цього синдрому невідома, єдиного діагностичного тесту не існує. Постановка відповідного діагнозу потребує використання медичних та спеціалізованих психологічних, освітніх та соціальних ресурсів. Здатність до навчання може бути як порушено, так і не порушено. Діагноз необхідно встановлювати відповідно до критеріїв керівництва з діагностики та статистики психічних захворювань DSM-IV або керівництва Всесвітньої організації охорони здоров'я ICD-10 на основі повної історії хвороби пацієнта та медичного обстеження.

Комплексна лікувальна програма повинна включати психологічні, освітні, соціально-оздоровчі заходи. Лікування препаратом Концерту ®  не можна назначати всім без винятку дітям та дорослим з діагнозом СДВГ, рішення щодо його застосування повинно базуватися на дуже ретельній оцінці тяжкості симптомів та їх хронічного перебігу. Важливим є відповідне освітнє навантаження, зазвичай потрібне також і психосоціологічне втручання. Лише коли лікувальні заходи виявляються недостатніми, рішення щодо призначення стимуляторів має ґрунтуватися на тщательному вивченні тяжкості симптомів пацієнтів.

• Гіперчутливість до метилфенідату або допоміжних речовин, що входять до складу препарату;
• глаукома;
• феохромоцитома;
• одночасно застосування з неселективними необоротними інгібіторами моноаміноксидази (МАО), а також протягом щонайменше 14 днів після їх відміни (для можливості запобігання розвитку гіпертензивного кризу) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
• гіпертиреоз чи тиреотоксикоз;
• наявні зараз або в анамнезі тяжка депресія;
• наявні зараз або в анамнезі тяжкий та епізодичний біполярний (афективний) розлад І типу (не контрольований належним чином);
• розлади серцево-судинної системи в анамнезі, такі як тяжка артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, оклюзія артерій, стенокардія, вроджені вади серця з порушеннями гемодинамики, кардіоміопатія, інфаркт міокарда, аритмія та каналопатія життю;
• вже існуючі розлади, такі як аневризм головного мозку; судинні порушення, такі як васкуліт чи інсульт;
• наявний зараз або в анамнезі синдром Туретта або моторні тики.

Фармакокінетична взаємодія

Невідомо, чи може метилфенідат впливати на концентрації у плазмі крові лікарських засобів, що застосовуються одночасно. Тому слід бути обережними при комбінуванні метилфенідату та інших препаратів, особливо препаратів із вузьким терапевтичним діапазоном.

Метилфенідат клінічно значуще не метаболізується за участю CYP450. Не очікується, що індуктори або інгібітори ферментів системи цитохрому P450 будуть мати клінічно важливий вплив на фармакокінетику метилфенідату. З іншого боку, d- та l-енантіомери метилфенідату не пригнічують ферменти цитохрому P450 1A2, 2C8, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 або ЗА.

Є дані, що метилфенідат може пригнічувати метаболізм кумаринових антикоагулянтів, протисудомних препаратів (наприклад, фенобарбіталу, фенітоїну, примідону) та деяких антидепресантів (трициклічних та селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну). На початку застосування метилфенідату або під час його відміни може бути потрібна корекція дози таких лікарських засобів та контроль їхньої концентрації у плазмі (або годині згортання крові, для кумаринів).

Фармакодинамічна взаємодія

Антигіпертензивні препарати

Метилфенідат може зменшувати ефективність препаратів, призначених для лікування гіпертонії.

Препарати, що підвищують артеріальний тиск

Метилфенідат слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які одночасно приймають будь-який препарат, що підвищує артеріальний тиск (див. також інформацію про серцево-судинні та цереброваскулярні розлади у розділі «Особливості застосування»).

У зв'язку зі здатністю викликати гіпертонічний криз метилфенідат протипоказано застосовувати пацієнтам, які лікуються (на даний момент або протягом попередніх 14 днів) неселективними необоротними інгібіторами МАО (див. розділ «Протипоказання»).

Алкоголь

Алкоголь може посилювати побічні реакції на психоактивні лікарські засоби, включаючи метилфенідат, з боку ЦНС. Тому під час лікування препаратом пацієнтам рекомендується утримуватись від вживання алкоголю.

Серотонінергічні лікарські засоби

Повідомлялося про випадки серотонінового синдрому після одночасного застосування метилфенідату та серотонінергічних лікарських засобів. При необхідності застосування серотонінергічних лікарських засобів важливо швидко виявляти симптоми серотонінового синдрому (див. розділ «Особливості застосування»). При підозрі на серотоніновий синдром слід якнайшвидше припинити застосування метилфенідату.

Галогеновмісні засоби для наркозу

Існує ризик раптового підвищення артеріального тиску під час хірургічного втручання. У разі планування хірургічних операцій прийом метилфенідату в цей день слід відмінити.

Агоністи альфа-2-адренорецепторів центральної дії (наприклад, клонідин)

Безпека тривалого застосування комбінації метилфенідату та клонідину або інших агоністів альфа-2-адренорецепторів центральної дії не була ретельно досліджена.

Допамінергічні препарати

Метилфенідат слід приймати з обережністю разом з допамінергічними препаратами, включаючи антипсихотичні препарати (нейролептики). антидепресанти, або з антагоністами допаміну, включаючи антипсихотичні препарати

Лікування препаратом Концерту ®  не можна назначати всім без винятку пацієнтам з діагнозом СДВГ, рішення щодо його застосування повинно базуватися на дуже ретельній оцінці тяжкості симптомів та їх хронічного перебігу.

Довготривале застосування (понад 12 місяців) дітям та підліткам.

Безпека та ефективність тривалого застосування метилфенідату дітям систематично не вивчалися протягом контрольованих досліджень. Лікування метилфенідатом не повинно бути безстроковим. Лікування метилфенідатом зазвичай припиняють під час пубертатного або після пубертатного періоду. Пацієнтів, які приймають метилфенідат протягом тривалого періоду години (понад 12 місяців), слід регулярно обстежувати та контролювати стан їх серцево-судинної системи, ріст, апетит, виникнення нових або погіршення перебігу вже існуючих психічних розладів. Психічні розлади, перебіг яких необхідно контролювати, включають моторні чи вокальні тики, агресивну або вражену поведінку, ажитацію, тревожність, депресію, психоз, манію, марення, дратівливість, відсутність спонтанності, відчуженість та надмірна персеверація.

Лікар, який обирає довготривале (понад 12 місяців) застосування метилфенідату дітям та підліткам зі СДВГ, повинен періодично оцінювати необхідність застосування лікарського засобу кожному окремому пацієнту та встановлювати випробні періоди без застосування лікарського засобу з метою оцінки стану пацієнта без фармакотерапії. Рекомендується припиняти прийом метилфенідату щонайменше раз на рік, щоб оцінити стан дитини (бажано під час шкільних канікул). Покращення вважається стійким, якщо застосування лікарського засобу можна тимчасово або назавжди припинити.

Дорослі.

Не були встановлені безпека та ефективність лікування дорослих як початкова терапія або як продовження лікування після 18 років. Якщо припинення лікування не було успішним, коли підліток досяг 18 років, може бути необхідним продовження лікування у дорослого віку.

Необхідність подальшого лікування цих дорослих слід регулярно оцінювати. Таку оцінку слід здійснювати щорічно.

Були зареєстровані випадки раптової смерті, інсульту та інфаркту міокарда у дорослих, які отримували терапію стимуляторами ЦНС для лікування синдрому дефіциту уваги та гіперактивності. Незважаючи на те, що роль стимуляторів у цих випадках не було встановлено, дорослі пацієнти більш схильні до серйозних порушень серця, кардіоміопатії, серйозних порушень серцевого ритму, захворювань коронарної артерії та інших порушень серцевої діяльності, ніж діти. Взрослим з подібними захворюваннями не рекомендовано лікування із застосуванням стимуляторів.

Пацієнти літнього віку.

Метилфенідат не слід назначати пацієнтам літнього віку.

Діти віком до 6 років.

Метилфенідат не можна застосовувати дітям віком до 6 років. Безпека та ефективність препарату не вивчалися для даної категорії пацієнтів.

Серцево-судинні розлади.

У разі прийняття рішення про призначення пацієнту стимуляторів необхідно дослідити історію хвороби (включаючи вивчення історії раптової серцевої смерті або смерті невизначеної етіології, або злоякісної аритмії у сімейному анамнезі) та провести медичний огляд з метою виявлення серцевих захворювань. У разі виявлення останніх пацієнту потрібно пройти докладне обстеження у кардіолога. Пацієнти, у яких були виявлені такі симптоми, як сильне серцебиття, біль у грудній клітці під час фізичного навантаження, втрата свідомості невиявленої етіології, диспное чи інші симптоми серцевих захворювань, повинні пройти ретельне обстеження у кардіолога.

Аналіз даних, получених у ході клінічних досліджень застосування метилфенідату дітям зі СДВГ, продемонстрував, що у пацієнтів, які отримують метилфенідат, часто підвищується систолічний та діастолічний кров'яний тиск більше ніж на 10 мм рт.ст. порівняно з відповідними показниками у пацієнтів із контрольної групи. Наслідки короткотривалого та довготривалого впливу на серцево-судинну систему дітей невідомі. Не можна виключати можливості ускладнень як результату змін, що спостерігалися у ході клінічних досліджень, особливо коли лікування продовжується у дорослого віку. З обережністю рекомендується лікувати пацієнтів, стан яких може погіршитися внаслідок підвищення артеріального тиску чи прискорення сердечного ритму. Щодо станів, при яких застосування метилфенідату протипоказане, див. розділ "Протипоказання".

Слід вести докладний моніторинг стану серцево-судинної системи. Слід записувати показники артеріального тиску та пульсу при кожному коригуванні дози та у подальшому – щонайменше кожні 6 місяців.

При певних станах серцево-судинної системи застосування метилфенідату педіатричним пацієнтам протипоказане (див. розділ «Протипоказання») без консультації дитячого кардіолога.

Раптова смерть та наявні структурні серцеві патології або інші серйозні захворювання серця.

При застосуванні стимуляторів центральної нервної системи у звичайних дозах були зареєстровані випадки раптової смерті у дітей зі структурними серцевими патологіями або серйозними серцевими захворюваннями у деяких з них. Хоча деякі серйозні захворювання серця самі по собі можуть спричинити підвищений ризик раптової смерті, застосування стимуляторів протипоказане для лікування дітей та підлітків зі структурними сердечними патологіями, кардіоміопатіями, серйозними порушеннями серцевого ритму в анамнезі через підвищений ризик симпатоміметичних ефектів, пов'язаних із застосуванням стимуляторів.

Гіпертензія та інші кардіоваскулярні події

Стимулятори центральної нервної системи викликають незначне підвищення показника середнього артеріального тиску (приблизно на 2 – 4 мм рт.ст.) та серцевих скорочень (приблизно на 3 – 6 уд/хв), а в деяких пацієнтів може бути і більше. Не слід очікувати, що середні зміни артеріального тиску та частоти серцевих скорочень будуть короткочасними, і тому стан усіх пацієнтів потрібно контролювати щодо більших змін частоти серцевих скорочень та артеріального тиску. Протипоказано назначати для лікування пацієнтів, в анамнезі яких є підвищення артеріального тиску або частоти серцевих скорочень, тобто які мають наявну тяжку гіпертонічну хворобу серця, серцеву недостатність, нещодавній інфаркт міокарда або шлуночкову аритмію.

Неналежне застосування та серцево-судинні розлади.

Неналежне застосування стимуляторів ЦНС може бути пов'язане з раптовою смертю та іншими побічними реакціями з боку серцево-судинної системи.

Цереброваскулярні розлади.

Щодо цереброваскулярних розладів, при яких застосування метилфенідату протипоказане, див. розділ "Протипоказання". Після початку лікування метилфенідатом пацієнтів з додатковими факторами ризику (наприклад, серцево-судинними захворюваннями в анамнезі, одночасним застосуванням лікарських засобів, що підвищують артеріальний тиск) слід оглядати щодо неврологічних симптомів під час шкірного візиту до лікаря.

Церебральний васкуліт є дуже рідкісною специфічною реакцією на застосування метилфенідату. Немає достатньо доказів, що пацієнтів із підвищеним ризиком можна ідентифікувати, а перше виникнення симптомів є ознакою наявної клінічної проблеми. Рання діагностика при високій підозрі дає змогу швидко припинити терапію метилфенідатом та вжити ранніх лікувальних заходів. Слід брати до уваги цей діагноз у шкірного пацієнта, у якого розвиваються нові неврологічні симптоми, які відповідають церебральній ішемії, протягом лікування метилфенідатом. Ці симптоми можуть включати тяжкий головний біль, оніміння, слабкість, параліч та порушення координації, зору, мовлення, мови або пам'яті.

Лікування метилфенідатом протипоказане пацієнтам із геміплегічним церебральним паралічем.

Психічні розлади

Часто у пацієнтів із СДВГ є супутні психічні розлади, це слід брати до уваги при призначенні стимуляторів ЦНС. У разі виникнення нових психічних симптомів або погіршення вже наявних психічних симптомів не слід застосовувати метилфенідат, крім випадків, коли польза від застосування переважає ризики.

Слід слідкувати за пацієнтом щодо виникнення нових або погіршення вже існуючих психічних розладів при кожному коригуванні дози, у подальшому – кожних 6 місяців та при кожному візиті до лікаря; може бути доцільним припинення лікування.

Погіршення перебігу наявних психотичних чи маніакальних симптомів.

У пацієнтів із психотичними розладами прийом метилфенідату може посилити симптоми порушення поведінки та розлади мислення.

Поява нових психотичних чи маніакальних симптомів.

Звичайні дози метилфенідату можуть спричинити психотичні симптоми (візуальні/тактильні/слухові галюцинації та марення) у пацієнтів, у тому числі у дітей, без психотичних хвороб або манії в анамнезі. Якщо виникають маніакальні та психотичні симптоми, їх причиною може бути застосування метилфенідату і, можливо, доцільним буде припинення лікування. В об'єднаному аналізі короткотермінового та плацебо-контрольованого дослідження ці симптоми спостерігалися приблизно у 0,1 % (4 пацієнти з 3482, що приймали метилфенідат чи амфетамін протягом декількох тижнів у звичайних дозах) пацієнтів, що приймали стимулятори центральної нервної системи, у порівнянні з 0 у групі плацебо.

Агресивне або вороже поведінка.

Поява або посилення агресії чи ворожості може бути спричинена лікуванням стимуляторами.

Повідомлялося про випадки агресії у пацієнтів, які отримували метилфенідат (див. розділ «Побічні реакції»). Появу або посилення агресивної або ворожої поведінки у пацієнтів, які приймають метилфенідат, потрібно контролювати на початку лікування, при шкірному коригуванні дози, а потім щонайменше кожних 6 місяців при шкірному візиті до лікаря. Лікарі повинні оцінювати необхідність коригування режиму лікування пацієнтів зі зміною поведінки та брати до уваги необхідність зменшення або збільшення дози препарату. Може бути доцільним припинення лікування.

Схильність до суїциду.

Пацієнтів, у яких з'являється суїцидальне мислення або поведінка протягом лікування СДВГ, має негайно оглянути лікаря. Слід взяти до уваги загострення перебігу вже існуючих психічних розладів та можливу причинну зв'язок із лікуванням метилфенідатом. Може бути необхідне лікування наявних психічних розладів, а також може бути доцільним припинення лікування.

Тікі

Метилфенідат пов'язаний з настанням або загостренням рухових та вербальних тиків. Повідомлялося також про погіршення синдрому Туретта. Сімейний анамнез слід оцінювати, а клінічне оцінювання тиків або синдрому Туретта у дітей має передувати застосуванню метилфенідату. Пацієнтів слід регулярно контролювати щодо появи або погіршення тиків під час лікування метилфенідатом. Моніторинг повинен здійснюватися при шкірному коригуванні дози, а потім принаймні кожні 6 місяців або шкірного візиту до лікаря.

Тривожність, ажитація чи напруження.

При застосуванні метилфенідату повідомлялося про випадки тривожності, ажитації та напруження (див. розділ «Побічні реакції»). Також застосування метилфенідату пов'язане із загостренням вже існуючих тривожності, ажитації чи напруження. Тривожність призводила до припинення застосування метилфенідату у деяких пацієнтів. Перед застосуванням метилфенідату необхідно обстежити пацієнта щодо тривожності, ажитації або напруження, а також необхідний тщательний моніторинг пацієнта щодо виникнення або погіршення цих симптомів протягом лікування, при кожному коригуванні дози та у подальшому – кожних 6 місяців чи при кожному прийомі у лікаря.

Біполярні розлади.

Протипоказано застосування метилфенідату для лікування СДВГ у пацієнтів із супутнім біполярним розладом (включаючи неконтрольований біполярний розлад І типу та інші форми біполярних розладів) через можливість змішаних/маніакальних епізодів у таких пацієнтів. Перед початком лікування метилфенідатом пацієнти із супутніми депресивними симптомами повинні пройти належне обстеження з метою виявлення ризику біполярного розладу; таке обстеження має включати детальне вивчення історії психічних захворювань, включаючи історію самогубств, біполярного розладу та депресій у сімейному анамнезі. Ретельний моніторинг таких пацієнтів є важливим (див. підрозділ «Психічні розлади» вище та розділ «Спосіб застосування та дози»). Протягом лікування метилфенідатом слід проводити регулярне обстеження пацієнтів щодо симптомів щонайменше кожні 6 місяців та при кожному візиті до лікаря.

Зростання.

При тривалому застосуванні метилфенідату дітям повідомлялося про сповільнене збільшення маси тіла та затримку росту.

Вплив метилфенідату на залишковий ріст та масу тіла наразі невідомий та досліджується.

Протягом лікування метилфенідатом необхідно вести моніторинг фізичного розвитку: ріст, масу тіла та апетит необхідно записувати щонайменше кожних 6 місяців, вести карту фізичного розвитку. Слід розглянути доцільність відміни лікування пацієнтів з ознаками затримки росту та збільшення маси тіла.

Судомі.

Пацієнтам з епілепсією метилфенідат слід застосовувати з обережністю, оскільки метилфенідат може знижувати судомний поріг у пацієнтів з епілептичними нападами в анамнезі, у пацієнтів з відхиленнями ЕЕГ в анамнезі та редко при наявності відхилень ЄЕГ без епілептичних нападів, а також редко у пацієнтів з судом але без відхилень ЄЄГ. Якщо частота епілептичних нападів зростає або з'являються раніше відсутні епілептичні напади, лікування метилфенідатом необхідно припинити.

Пріапізм.

При застосуванні метилфенідату, в тому числі лікарського засобу Концерту ® , повідомлялося про випадки виникнення тривалих та болісних ерекцій, що іноді вимагали хірургічного втручання як у дорослих пацієнтів, так і у дітей. Під час початку лікування повідомлень про приапізм не було, ці випадки спостерігалися на тлі тривалого застосування препарату, часто після збільшення дози. Також випадки пріапізму спостерігалися в періоди приупинення терапії («відпочинок» від лікування або відміна лікування). Пацієнтам, у яких розвиваються незвично тривалі або часті та болісні ерекції, слід негайно звернутися до лікаря.

Застосування із серотонінергічними лікарськими засобами.

Повідомлялося про випадки серотонінового синдрому після одночасного застосування метилфенідату та серотонінергічних лікарських засобів. При необхідності застосування серотонінергічних лікарських засобів важливо швидко виявляти симптоми серотонінового синдрому. Ці симптоми можуть включати зміни психічного стану (наприклад ажитацію, галюцинації, кому), розлади вегетативної нервної системи (наприклад, тахікардію, колівання кров'яного тиску, гіпертермію), нервно-м'язові розлади (наприклад гіперрефлексію, порушення координації, ригідність) та/ або симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (наприклад тошноту, блювання, діарею). При підозрі на серотоніновий синдром слід якнайшвидше припинити застосування метилфенідату.

Периферійні захворювання судин, включаючи феномен Рейно.

Застосування стимуляторів, у т.ч. препарату Концерту ® , для лікування СДВГ пов'язане із виникненням васкулопатії, зокрема феномену Рейно. Ознаки та симптоми зазвичай мають періодичний та помірний характер. Проте ускладнення дуже рідко включають дискретні язви або розрив м'яких тканин. Випадки периферійної васкулопатії, а також феномен Рейно спостерігалися у ході постмаркетингових досліджень у різний час та при різному дозуванні у всіх вікових групах протягом курсу лікування. Ці ознаки та симптоми зазвичай коригувалися шляхом зменшення дози чи повної відміни препарату. Детальне спостереження дискретних змін необхідне під час лікування синдрому дефіциту уваги та гіперактивності із застосуванням стимуляторів. Для певних пацієнтів може бути доцільним подальше медичне спостереження (наприклад, направлення до ревматологічного відділення).

Розладуй зору.

Повідомлялося про випадки порушення акомодації та нечіткості зору під час терапії стимуляторами.

Нецільове застосування, зловживання та порушення режиму застосування.

Пацієнтів потрібно ретельно контролювати з приводу неправильного застосування препарату.

Метилфенідат потрібно з обережністю назначати пацієнтам із відомою наркотичною чи алкогольною залежністю.

Хронічне зловживання метилфенідатом може призвести до помітного зниження чутливості та психологічної залежності із різноманітними проявами порушень поведінки. Можуть розвинутися виражені психотичні епізоди, особливо при парентеральному застосуванні.

Рішення про вибір лікування метилфенідатом при лікуванні СДВГ необхідно приймати з огляду на вік пацієнта, наявність факторів ризику розладів (таких як супутній опозиційно-зухвалий розлад, поведінковий розлад та біполярний розлад), спричинених прийомом психоактивних речовин, попередніх та наявних випадків неправильного прийому препарату. З обережністю препарат слід назначати емоційно нестабільним пацієнтам, наприклад, пацієнтам з відомими випадками наркотичної чи алкогольної залежності, оскільки такі пацієнти можуть підвищити дозу з власної ініціативи.

Для деяких пацієнтів з високим ризиком неправильного прийому препарату призначення метилфенідату та інших стимуляторів може бути недоцільним, слід розглянути можливість лікування без застосування стимуляторів.

Відміна препарату.

Відміну застосування препарату слід проводити під дбайливим спостереженням, оскільки можуть проявитися депресія та хронічна гіперактивність. Деякі пацієнти можуть вимагати тривалого нагляду.

Також необхідний ретельний нагляд під час відміни препарату після зловживання, оскільки може виникнути тяжка депресія.

Втома.

Метилфенідат не слід застосовувати для профілактики або лікування нормальних станів утоми.

Непереносимість лактози.

Концерту  містить лактозу . Пацієнти з рідкісними спадковими хворобами, такими як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або синдром мальабсорбції глюкози та галактози, не повинні застосовувати цей лікарський засіб.

Вибір лікарської форми метилфенідату.

Вибирати лікарську форму препарату, що містить метилфенідат, слід лікарю з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта та очікуваної тривалості лікування.

Аналіз крові на вміст наркотиків.

Оскільки Концерту містить  метилфенідат, аналіз крові може показати псевдопозитивний результат на вміст амфетамінів, особливо при імунохімічному методі аналізу.

Ниркова чи печінкова недостатність.

Немає даних щодо застосування метилфенідату пацієнтам з почечною або печінковою недостатністю.

Гематологічні ефекти.

Під час тривалої терапії рекомендується регулярно проводити розгорнутий та диференційний аналіз крові, а також визначати кількість тромбоцитів.

Можливість шлунково-кишкової непрохідності.

Оскільки таблетки Концерту ®  не піддаються деформації та відчутно не змінюють своєї форми в шлунково-кишковому тракті (ШКТ), їх не слід назначати пацієнтам з діагностованим гострим викривленням ШКТ (патологічним чи ятрогенним) або пацієнтам з дисфагією чи труднощами при ковтанні таблеток. Відомі поодинокі випадки розвитку обструктивних симптомів у пацієнтів зі стриктурами ШКТ під час прийому лікарських форм пролонгованої дії, що не піддаються деформації у ШКТ.

Для забезпечення пролонгованої дії препарату Концерту таблетки  потрібно застосовувати лише пацієнтам, які здатні проглотнути їх цілими. Пацієнтів слід поінформувати про необхідність глотати таблетку Концерту ®  цілою, запиваючи невеликою кількістю рідини. Таблетки не можна розжовувати, ділити чи кришити. Активне речовина поступово і контрольовано вивільняється із нерозчинної оболочки. Оболонка таблетки виводиться з організму; тому пацієнти не повинні хвилюватися, якщо помічати у своїх випорожненнях щось схоже на таблетку.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дані когортного дослідження загалом близько 3400 вагітностей, виявлених у І триместрі, не свідчать про збільшення ризику загальних вроджених пороків. Зафіксовано невелику частоту серцевих пороків розвитку (зведений відносний ризик 1,3; 95% ДІ, 1,0 – 1,6): 3 немовлят, народжених із вродженими вадами серця, на кожні 1000 жінок, які отримували метилфенідат у першому триместрі вагітності, порівняно з вагітними, які не отримували лікування.

Були спонтанні повідомлення про випадки серцево-легеневої токсичності у новонароджених, особливо фетальної тахікардії та дихальної недостатності.

Дослідження на тваринах продемонстрували тератогенну дію метилфенідату при застосуванні у дозах, токсичних для материнського організму.

Метилфенідат не рекомендується застосовувати під час вагітності, крім випадків, коли відкладання лікування несе більший ризик для вагітності.

Годування груддю

Метилфенідат проникає у грудне молоко людини. На основі досліджень зразків грудного молока, отриманих від 5 жінок, концентрації у грудному молоці для новонародженого становили від 0,16 % до 0,7 % від дози з поправкою на масу тіла, коефіцієнт переходу з крові у грудні. молоко становить від 1,1 до 2,7.

Було повідомлення про один випадок невизначеного зниження маси тіла новонародженого протягом періоду, коли жінка застосовувала метилфенідат, проте після відміни препарату маса тіла відновилася та дитина продовжувала набирати вагу. Не можна виключати ризику для дитини, яку годують груддю.

Необхідно вирішити питання про доцільність припинення годування груддю або припинення прийому препарату, враховуючи ступінь його важливості для матері.

Фертильність

У ході доклінічних досліджень не спостерігалося впливу на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.

Метилфенідат може спричиняти запаморочення, сонливість та розлад зору, включаючи труднощі з акомодацією, диплопію та нечіткість зору. Все це може впливати на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами. Пацієнтів необхідно попередити про можливі побічні реакції та порадити уникати потенційно небезпечної діяльності, такої як керування автомобілем або робота з іншими механізмами.

Лікування препаратом слід назначати та проводити під пильним наглядом лікаря-психіатра з досвідом роботи лікування дитячих/підліткових поведінкових розладів.

Обстеження перед початком лікування.

Перед призначенням препарату необхідно провести базове обстеження серцево-судинної системи пацієнта, включаючи артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень. В анамнезі слід зазначити лікарські засоби, які застосовуються одночасно, наявні або які були в минулому медичні чи психічні розлади або симптоми, сімейний анамнез щодо раптової серцевої смерті або смерті з невстановленої причини та точний запис росту та маси тіла перед початком лікування (див. розділи « Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Нагляд.

Слід постійно контролювати ріст, психічний та серцево-судинний стан пацієнта (див. розділ «Особливості застосування»).

• Артеріальний тиск та пульс слід записувати у процентильній таблиці при кожному коригуванні дози, а потім – щонайменше кожні 6 місяців.
• Зростання, масу тіла та апетит слід записувати щонайменше кожні 6 місяців у карті фізичного розвитку.
• Слід контролювати появу нових або загострення вже існуючих психічних розладів при кожному коригуванні дози, а потім – щонайменше кожних 6 місяців та при кожному візиті до лікаря.

Необхідно контролювати пацієнтів щодо зловживання чи неправильного застосування лікарського засобу.

Титрування дози

На початку лікування необхідне ретельне титрування дози препарату Концерту . Титрування дози слід розпочинати з найменшої можливої ??дози. Дозу можна змінювати, збільшуючи її на 18 мг з недельним інтервалом, для пацієнтів, у яких не досягнуто бажаного терапевтичного ефекту. Добова доза вище 54 мг для дітей та 72 мг для підлітків та дорослих пацієнтів не досліджувалася та не рекомендується.

Пацієнти, що застосовують метилфенідат вперше.

Клінічний досвід застосування Концерти ®  пацієнтам, які застосовують метилфенідат вперше, обмежень. Концерту ®  не може бути показано всім дітям із СДВГ. Низьких доз метилфенідату із негайним вивільненням може бути достатньо для лікування деяких пацієнтів. Необхідне обережне титрування дози з метою уникнення недоцільно високих доз метилфенідату.

Рекомендована початкова доза Концерту ®  для пацієнтів, які не застосовували метилфенідат раніше або які застосовують інші стимулятори, становить 18 мг один раз на день для дітей та 18 або 36 мг один раз на день для дорослих (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Вік пацієнта

Рекомендована початкова доза

Діапазон доз

Діти 6 – 12 років

18 мг один раз на день

Від 18 до 54 мг один раз на день

Діти 13 – 17 років

18 мг один раз на день

Від 18 до 72 мг один раз на день (але не більше ніж 2 мг/кг/день)

Дорослі 18 – 65 років

18 або 36 мг один раз на день

Від 18 до 72 мг один раз на день

Довготривале застосування (довше ніж 12 місяців) дітям та підліткам.

Безпека та ефективність тривалого застосування метилфенідату не були достатньо вивчені в ході контрольованих досліджень. Спеціалісти, які вважають, що тривале (понад 12 місяців) застосування препарату Концерту ®  є необхідним для лікування пацієнтів зі СДВГ, повинні проводити періодичний перегляд доцільності тривалого застосування препарату для шкірного пацієнта індивідуально і з періодами відміни препарату для оцінки стану пацієнта. Рекомендовано припиняти терапію метилфенідатом щонайменше 1 раз на рік для оцінки стану дитини (краще під час шкільних канікул). Покращення стану може зберігатися протягом приупинення або відміни лікування.

Зниження дози та відміна препарату

Якщо покращення стану пацієнта не спостерігається протягом одного місяця після відповідного підбору дози, лікування препаратом слід припинити. У разі парадоксального посилення симптомів або інших серйозних побічних реакцій дозу препарату слід зменшити або зовсім відмінити препарат.

Пацієнти літнього віку.

Метилфенідат не слід застосовувати пацієнтам літнього віку, оскільки безпека та ефективність встановлені не були.

Спосіб застосування.

Таблетку Концерти ®  необхідно глотати цілою, запиваючи рідиною, таблетку не можна жувати, ділити на частини або кришити (див. розділ «Особливості застосування»).

Препарат Концерту можна  приймати незалежно від прийому їжі.

Препарат Концерту потрібно  приймати 1 раз на день, вранці.

Діти.

Метилфенідат не рекомендується застосовувати дітям віком до 6 років. Безпека та ефективність для цієї категорії пацієнтів не встановлені.

При оцінці стану пацієнта та для ефективності усунення передозування необхідно пам'ятати про те, що це препарат пролонгованого вивільнення лікарської субстанції.

Ознаки та симптоми

Гостро передозування, головним чином через надмірну стимуляцію центральної та симпатичної нервної системи, може призвести до блювання, збудження, тремору, гіперрефлексії, м'язових посмікувань, судом (що можуть передувати комі), ейфорії, сплутаності свідомості, рабдоміолізу, галюцинацій, марення, потовиділення, припливів, головного болю, гіпертермії, тахікардії, сильного серцебиття, серцевої аритмії, артеріальної гіпертензії, розширення зіниць та сухості слизових оболонок.

Лікування

Специфічного антидоту метилфенідату не існує.

Необхідно вжити загальних підтримувальних заходів

Пацієнта потрібно захистити від можливості самотравмування та ізолювати від зовнішніх подразників, що можуть погіршити стан існуючої гіперстимуляції ЦНС. Ефективність активованого вугілля не встановлена.

Слід забезпечити та підтримувати добру прохідність та вентиляцію дихальних шляхів; при явищах гіперпірексії може бути потрібним охолодження пацієнта.

Ефективність перитонеального діалізу та гемодіалізу при передозуванні метилфенідатом не встановлена.

У наведеній нижче таблиці 2 зазначено побічні реакції, виявлені в ході клінічних досліджень за участю дітей, підлітків та дорослих, а також побічні реакції з постмаркетингових спонтанних повідомлень про клінічні випадки, пов'язані із застосуванням препарату Концерту ®  та інших лікарських форм метилфенідату.

Частота побічних реакцій класифікована як: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та <1/10), нечасто (≥ 1/1000 та <1/100), рідко (≥ 1/10000 та <1 /1000), дуже рідко (<1/10000) і невідомо (не можна оцінити на основі наявних даних).

Таблиця 2

Класи систем органів/частота

Побічні ефекти

Інфекції та інвазії

Часто

Назофарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів # , синусит #

З боку крові та лімфатичної системи

Дуже рідко

Анемія † , лейкопенія † , тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура

Невідомо

Панцитопенія

З боку імунної системи

Нечасто

Алергічні реакції, такі як ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, набряк вушних раковин, бульозні стани, ексфоліативні стани, кропив'янка, свербіж, висипання

З боку метаболізму та порушення харчування

Часто

Анорексія, зниження апетиту † , помірне зниження набору маси тіла та зростання протягом тривалого застосування дітям *

Психічні розлади

Дуже часто

Безсоння, знервованість

Часто

Афективна лабільність, агресія * , ажитація * , тривога *† , депресія * # ,

дратівливість, порушення поведінки, перепади настрою, посмикування * , первинне безсоння # , пригнічений настрій # , зниження лібідо # , напруженість # , бруксизм, панічні атаки #

Нечасто

Психотичні розлади * , слухові, зорові та тактильні галюцинації * , гнів, суїцидальний настрій * , зміна настрою, занепокоєння † , плаксивість, загострення вже існуючих тиків при синдромі Туретта * , логорея, гіпернастороженість, порушення сну

Рідко

Манія *† , дезорієнтація, розлади лібідо, сплутаність свідомості †

Дуже рідко

Спроби скоєння суїциду (включаючи випадки завершеного суїциду) *† , мінуле пригнічення настрою * , патологічне мислення, апатія † , патологічні циклічні дії, надмірна концентрація

Невідомо

Делюзії *† , розлади мислення * , залежність. Повідомлялося про випадки зловживання та залежності, частіше при застосуванні лікарських форм з негайним вивільненням.

З боку нервної системи

Дуже часто

Головний біль

Часто

Запаморочення, дискінезія, психомоторна гіперактивність, сонливість, парестезія # , головний біль напруги #

Нечасто

Седація, тремор , летаргія #

Дуже рідко

Судоми, хореатетоїдні рухи, зворотний ішемічний неврологічний дефіцит, злоякісний нейролептичний синдром (повідомлення були зафіксовані неналежним чином, у більшості випадків пацієнти приймали інші лікарські засоби, тому роль метилфенідату невідома).

Невідомо

Цереброваскулярні розлади *†  (включаючи васкуліт, мозкові крововиливи, інсульти, церебральний артеріїт, церебральну оклюзію), великий епілептичний напад * , мигрень †

З боку органів зору

Часто

Розладуй акомодації #

Нечасто

Неясність зору † , сухість очей #

Рідко

Ускладнення акомодації, порушення зору, диплопія

Невідомо

Розширення зіниць

З боку органів слуху

Часто

Вертіго #

З боку серця

Часто

Аритмія, тахікардія, відчуття серцебиття

Нечасто

Біль у грудній клітці

Рідко

Стенокардія

Дуже рідко

Остановка серця, інфаркт міокарда

Невідомо

Надшлуночкова тахікардія, брадикардія, шлуночкова екстрасистолія † , екстрасистолія †

З боку судинної системи

Часто

Артеріальна гіпертензія

Нечасто

Приплив крові #

Дуже рідко

Церебральний артеріїт та/або оклюзії, відчуття холоду в кінцівках † , феномен Рейно

З боку дихальної системи

Часто

Кашель, фаринголарингеальний біль

Нечасто

Дисне †

З боку травного тракту

Часто

Біль у верхній частині живота, діарея, тошнота † , відчуття дискомфорту у шлунку, блювання, сухість у роті † , диспепсія #

Нечасто

Запор †

З боку гепатобіліарної системи

Часто

Підвищення рівня аланінамінотрансферази #

Нечасто

Підвищення рівня печінкових ферментів

Дуже рідко

Порушення функцій печінки, включаючи гостру печінкову недостатність та печінкову кому, підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня білірубіну †

З боку шкіри та підшкірних тканин

Часто

Алопеція, свербіж, висипання, кропив'янка, гіпергідроз †

Нечасто

Ангіоневротичний набряк, бульозні висипання, ексфоліативні висипання

Рідко

Макулярні висипання, еритема

Дуже рідко

Мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, локальні медикаментозні висипання

З боку м'язової та сполучної тканини

Часто

Артралгія, скутість м'язів # , спазми м'язів #

Нечасто

Міалгія † , м'язові посмикування

Дуже рідко

М'язові судоми

Невідомо

Рабдоміоліз, тризм

З боку сечовидільної системи

Нечасто

Гематурія, полакіурія

Невідомо

Нетримання січі

З боку репродуктивної системи

Часто

Еректильна дисфункція #

Рідко

Гінекомастія

Невідомо

Пріапізм*, посилення ерекції*, удлинена ерекція*

Загальні розлади

Часто

Лихоманка, затримка росту у дітей при тривалому застосуванні * , втома † , дратівливість # , відчуття нервозності # , астенія # , відчуття жаги #

Нечасто

Біль у грудній клітці

Дуже рідко

Раптова сердечна смерть *

Невідомо

Дискомфорт у грудях † , гіперпірексія

Дослідження

Часто

Зміни артеріального тиску та частоти серцевих скорочень (зазвичай збільшення) * , зниження маси тіла *

Нечасто

Шум у серці

Дуже рідко

Зменшення кількості тромбоцитів, відхилення у кількісті лейкоцитів

* - Див. розділ «Особливості застосування»

# - частота вирахована на основі даних клінічних досліджень за участю дорослих, а не дітей;

† - частота вирахована на основі даних клінічних досліджень; вища частота повідомлялася у клінічних дослідженнях за участю дорослих порівняно з такою у дітей та підлітків.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці за температури не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 28 або 30 таблеток у флаконі з поліетилену високої щільності, закритому кришкою із захистом від відкриття дітьми; по 1 флакону у картонній пачці. Флакон містить пакетик(и) з осушувачем (силікагелем).

За рецептом.