Тайфер р-н д/інєк.+ конц.д.р-ну.д/інф.20мг/мл амп.№5 (5х1) амп.

Показання.

Застосування лікарського засобу Тайфер показане пацієнтам із дефіцитом заліза при таких показаннях:

? при непереносимості пероральних препаратів заліза;

? за наявності захворювань шлунково-кишкового тракту (виразковий коліт), коли пероральні препарати заліза можуть спровокувати загострення хвороби;

? при залізодефіцитних станах, резистентних до терапії, коли контроль за цими станами за допомогою пероральних препаратів заліза недостатній.

Лікарський засіб Тайфер слід застосовувати лише тоді, коли показання ґрунтуються на відповідних дослідженнях. Відповідними лабораторними аналізами є визначення рівня таких показників як гемоглобін, феритин сироватки, насичення трансферину.

Протипоказання.

? Відома гіперчутливість до активної речовини або до інших компонентів лікарського засобу.

? Анемія, не пов’язана з дефіцитом заліза (наприклад, гемолітична анемія, мегалобластична анемія внаслідок недостатності вітаміну В12, порушення еритропоезу, гіпоплазія кісткового мозку, анемія, спричинена отруєнням свинцем).

? Перенасичення організму залізом (гемохроматоз, гемосидероз) або спадкові порушення поглинання заліза (сидероахрестична анемія, таласемія, шкірна порфірія).

? I триместр вагітності.

Спосіб застосування.

Лікарський засіб Тайфер вводиться тільки внутрішньовенно.

Даний лікарський засіб не призначений для підшкірного або внутрішньом’язового введення.

Лікарський засіб Тайфер слід застосовувати лише тоді, коли показання ґрунтуються на відповідних дослідженнях. Відповідними лабораторними аналізами є визначення рівня таких показників як гемоглобін, феритин сироватки, насичення трансферину.

Під час та після введення лікарського засобу пацієнти мають знаходитися під спостереженням для виявлення ознак та симптомів реакцій гіперчутливості. Необхідно забезпечити проведення відповідної невідкладної терапії (див. розділ «Особливості застосування»).

Загальну кумулятивну дозу препарату слід розраховувати для кожного пацієнта індивідуально та не перевищувати її. Дозу розраховують з огляду на масу тіла пацієнта та показник рівня гемоглобіну.

У разі, коли повна необхідна доза перевищує максимально дозволену одноразову дозу 200мг (для ін’єкції) або 500 мг (для інфузії), рекомендується вводити препарат частинами.