Силденафіл 100 Ананта табл в/пл.пл.об.100мг №1 бліс в пач пач

Таблетки «Силденафіл 100 Ананта» застосовуються при лікуванні порушень ерекції, що визначаються як нездатність досягти та підтримати ерекцію статевого члена, необхідну для успішного статевого акту.

Діюча речовина - силденафіл (одна таблетка, вкрита оболонкою, містить силденафілу цитрату еквівалентно силденафілу 100 мг).

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат безводний, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, Opadry II блакитний 31K80956 (лактоза, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), триацетин, індигокармін (Е 132)), Opadry прозорий 02K19253 (гіпромелоза, триацетин) , вода очищена.

• підвищена чутливість до активної речовини або будь-якого з допоміжних речовин препарату;
• одночасне застосування з донорами оксиду азоту (такими як амилнитрит) або нітратами в будь-якій формі протипоказано, оскільки відомо, що силденафіл впливає на шляху метаболізму оксиду азоту / циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) та потенціює гіпотензивну дію нітратів;
• одночасне застосування інгібіторів фосфодіестерази-5 (у тому числі силденафілу) зі стимуляторами гуанілатциклази, такими як ріоцігуат, протипоказано, оскільки може привести до симптоматичної гіпотензії;
• стану, при яких не рекомендується статева активність (наприклад, тяжкі серцево-судинні розлади, такі як нестабільна стенокардія і серцева недостатність тяжкого ступеня);
• втрата зору на одне око внаслідок неартеріальной передньої ішемічної нейропатії зорового нерва незалежно від того, пов'язана ця патологія з попереднім застосуванням інгібіторів фосфодіестерази-5 чи ні;
• порушення функції печінки тяжкого ступеня, артеріальна гіпотензія (артеріальний тиск нижче 90/50 мм ртутного стовпа), недавно перенесений інсульт або інфаркт міокарда і відомі спадкові дегенеративні захворювання сітківки, такі як пігментний ретиніт (невелика кількість таких пацієнтів має генетичні розлади ФДЕ сітківки), оскільки безпеку силденафілу не досліджували в таких підгрупах пацієнтів.

Препарат застосовують перорально.

Для ефективної дії препарату необхідно сексуальне збудження.

Рекомендована доза становить 50 мг і застосовується, в разі необхідності, приблизно за годину до статевого акту. Залежно від ефективності та переносимості препарату дозу можна збільшити до 100 мг або знизити до 25-ти мг. Максимальна рекомендована доза становить 100 мг.

Максимальна рекомендована частота застосування препарату становить 1 раз на добу. При застосуванні препарату під час прийому їжі дія препарату може наступати пізніше, ніж при його застосуванні натщесерце.

Потреба у регулюванні дози у пацієнтів похилого віку відсутня.

Пацієнтам з нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня (кліренс креатиніну від 30-ти до 80-ти мл / хвилину) рекомендована доза аналогічна дозі, зазначеної вище в розділі «Дорослі».

Оскільки у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну нижче 30-ти мл / хвилину) кліренс силденафілу знижений, рекомендована доза становить 25 мг. Залежно від ефективності та переносимості препарату дозу можна збільшити до 50-ти мг і 100 мг.

Оскільки у пацієнтів з печінковою недостатністю (наприклад цироз) кліренс силденафілу знижений, рекомендована доза становить 25 мг. Залежно від ефективності та переносимості препарату дозу можна збільшити до 50-ти мг і 100 мг.

Рекомендована початкова доза препарату пацієнтам, які застосовують інгібітори CYP3A4, за винятком ритонавіру, застосування якого разом з силденафілом не рекомендується, становить 25 мг.

З метою мінімізації ризику розвитку ортостатичної гіпотензії стан пацієнтів, що приймають блокатори альфа-адренорецепторів, потрібно стабілізувати до початку застосування силденафілу. Рекомендована початкова доза силденафілу становить 25 мг.

Препарат не призначений для застосування жінками.

Препарат не показаний для застосування особами у віці до 18-ти років.

Досліджень впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами не проводилось. Оскільки при застосуванні силденафілу повідомлялося про випадки запаморочення та порушень з боку органів зору, перед тим як сідати за кермо транспортного засобу або працювати зі складними механізмами, пацієнтам необхідно з'ясувати, яка їхня індивідуальна реакція на застосування препарату.

При застосуванні разової дози силденафілу до 800 мг побічні реакції були подібні до тих, які спостерігалися при застосуванні силденафілу в більш низьких дозах, але зустрічалися частіше і були більш важкими. Застосування силденафілу в дозі 200 мг не призводило до підвищення ефективності, але викликало зростання кількості випадків розвитку побічних реакцій (головного болю, припливів крові, запаморочення, диспепсії, закладеності носа, порушень з боку органів зору).

У разі передозування, якщо необхідно, вдаються до звичайних підтримує заходам. Прискорення кліренсу силденафілу при гемодіалізі малоймовірне внаслідок високого ступеня зв'язування препарату з білками плазми крові та відсутності елімінації силденафілу з сечею.

Найбільш частими побічними реакціями були головний біль, припливи крові, диспепсія, порушення зору, закладеність носа, запаморочення і порушення сприйняття кольору.