СУСПРІН ТАБ.В/О 8МГ№10(10Х1)

Суспрін - протиблювальний засіб що усуває нудоту.

Дорослі

• Лікування нудоти та блювання, спричинених цитотоксичною хіміотерапією та променевою терапією.
• Профілактика післяопераційних нудоти і блювання.
• Для лікування післяопераційних нудоти і блювання рекомендовано застосовувати ондансетрон у вигляді розчину для ін’єкцій.

Діти

• Лікування нудоти та блювання, спричинених цитотоксичною хіміотерапією для дітей≥ 6 місяців.

Відсутні дані досліджень щодо застосування перорального ондансетрону у дітей віком від 1 місяця для профілактики або лікування післяопераційних нудоти і блювання, тому у цьому випадку рекомендовано застосовувати ондансетрон у вигляді розчину для ін’єкцій.

• діюча речовина: ондансетрон (ondansetron);
• кожна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить ондансетрону гідрохлориду дигідрату у перерахуванні на ондансетрон 4 мг або ондансетрону гідрохлориду дигідрату у перерахуванні на ондансетрон 8 мг.
• допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза безводна, частково прежелатинізований кукурудзяний крохмаль, магнію стеарат, покриття Opadry 03В51322 зелений*;
• *Opadry 03В51322 зелений: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), поліетиленгліколь, індигокармін (Е 132).

Сумісне застосування ондансетрону разом з апоморфіну гідрохлоридом.

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

З боку імунної системи: рідко – реакції підвищеної чутливості негайного типу, у низці випадків – тяжкого ступеня, включаючи анафілаксію, бронхоспазм, кропив’янку, ангіоневротичний набряк, набряк гортані, стридор, ларингоспазм.

З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; нечасто - рухові розлади (включаючи екстрапірамідні реакції, такі як дистонія, окулогірний криз і дискінезія)1; рідко – запаморочення, судоми; невідомо – слабкість, серотоніновий синдром, злоякісний нейролептичний синдром.

З боку органів зору: рідко – транзиторні розлади зору (помутніння в очах); дуже рідко - транзиторна сліпота2.

З боку серцево-судинної системи: часто - відчуття жару або приливів; нечастно – аритмія, брадикардія, артеріальна гіпотензія; рідко – інфаркт міокарда, ішемія міокарда, стенокардія, біль у грудях (із депресією сегмента ST або без неї), аритмія (включаючи шлуночкову чи надшлуночкову тахікардію, передчасне скорочення шлуночків (екстрасистолія) та фібриляцію передсердь), зміни на ЕКГ (включаючи блокаду серця, подовження інтервалу QT та аритмію типу Torsade de Pointes), відчуття серцебиття та синкопе, невідомо - ішемія міокарда.

З боку дихальної системи: нечасто – гикавка.

З боку травного тракту: часто – запор, діарея; невідомо – біль у животі, сухість у роті.

Нудота та блювання, спричинені хіміотерапією та променевою терапією

Вибір режиму дозування визначається еметогенністю протипухлинної терапії.

Дорослі

Еметогенна хіміотерапія та променева терапія - 8 мг ондасетрону за 1–2 години до початку проведення хіміотерапії або променевої терапії з наступним прийомом 8 мг кожні 12 годин протягом не більше 5 діб.

Високоеметогенна хіміотерапія - 24 мг ондасетрону одночасно з 12 мг дексаметазону внутрішньо за 1–2 години до початку проведення хіміотерапії.

Для профілактики відстроченого або тривалого блювання після перших 24 годин рекомендується приймати 8 мг ондасетрону 2 рази на добу протягом не більше 5 діб після курсу лікування.

Діти віком від 6 місяців

Доза розраховується за площею поверхні або за масою тіла.

Ондансетрон не слід застосовувати протягом першого триместру вагітності.

В експериментальних дослідженнях було показано, що ондансетрон проникає у грудне молоко тварин. У разі необхідності застосування препарату жінкам слід припинити годування груддю.

Препарат призначений для застосування дітям віком від 6 місяців (лікування нудоти та блювання, спричинених хіміотерапією).

Для профілактики або лікування післяопераційних нудоти і блювання у дітей віком від 1 місяця рекомендовано застосовувати ондансетрон у вигляді розчину для ін’єкцій.

Психомоторні тести показали, що ондансетрон не впливає на здатність керувати механізмами і не чинить седативної дії. Виходячи з фармакології ондансетрону, згубного впливу на таку діяльність не передбачено.

Симптоми п

Даних проередозування ондансетроном недостатньо. У більшості випадків передозування симптоми були схожі на побічні реакції, що виникали у пацієнтів при застосуванні рекомендованих доз. Порушення зору, запор тяжкого ступеня, артеріальна гіпотензія та вазовагальні прояви з транзиторною атріовентрикулярною блокадою ІІ ступеня були зафіксовані при передозуванні. У дітей віком від 12 місяців до 2 років повідомлялося про серотоніновий синдром, що виникав при передозуванні.

Ондансетрон дозозалежно подовжує інтервал QT, тому у випадку передозування рекомендується моніторинг ЕКГ.

Лікування

Специфічного антидоту для ондансетрону немає, тому у разі передозування необхідно застосовувати симптоматичну та підтримуючу терапію.

Застосування іпекакуани не рекомендується, оскільки клінічна відповідь на її введення може гальмуватися внаслідок антиеметичної дії ондансетрону.