Ібранс табл.в/пл.об. 75 мг №21(7х3) бліс карт кор

Ібранс показаний для лікування гормон-рецептор-позитивного (HR-позитивного), негативного по рецептором епідермального фактора росту людини 2 (HER2) місцево поширеного або метастатичного раку молочної залози:

• в комбінації з інгібітором ароматази;
• в комбінації з фулвестрант у жінок, які попередньо отримували ендокринну терапію.

У жінок в пременопаузі та перименопаузе ендокринну терапію слід проводити в поєднанні з агоністом лютеїнізуючого гормон-рілізінгового гормону (ЛГРГ).

Діюча речовина: палбоцікліб;

1 капсула містить 75 мг, 100 мг або 125 мг палбоцікліба;

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза, натрію крохмалю (тип А), кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, желатин, заліза оксид червоний (Е172), заліза оксид жовтий (Е172), титану діоксид (Е 171), шелаку Glaze 45% розчин в етанолі, спирт ізопропіловий, амонію гідроксид 28%, спирт N-бутиловий, пропіленгліколь, симетикон.

Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якого з допоміжних речовин препарату. Застосування препаратів, що містять звіробій.

Ібранс призначений для перорального застосування. Препарат слід приймати з їжею, бажано з тієї, яка забезпечила стійку експозицію палбоціклібу. Слід уникати прийому палбоцікліба з грейпфрутом або грейпфрутовим соком.

Капсули Ібранс слід ковтати цілими (не розжовуючи, не ламаючи та не відкриваючи їх перед проковтуванням). Не слід приймати капсули, якщо вони зламані, тріснуті або мають інші пошкодження.

Ібранс не рекомендується застосовувати вагітним і жінкам репродуктивного віку без використання протизаплідних засобів.

Безпека і ефективність застосування препарату Ібранс дітям не встановлені. Дані відсутні.

Препарат Ібранс має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Однак через ризик виникнення втоми протягом лікування Ібранс слід рекомендувати пацієнтам бути обережними під час керування автотранспортом або роботи з механізмами.

У разі передозування палбоціклібом можуть виникати шлунково-кишкові (наприклад нудота, блювота) і гематологічні токсичні ефекти (наприклад нейтропенія). Слід провести загальну підтримуючу терапію.

Найбільш поширені побічні реакції (≥20%) будь-якого ступеня, що були зареєстровані у пацієнтів, що приймали палбоцікліб в рандомізованих клінічних дослідженнях, включали нейтропенію, інфекції, лейкопенію, підвищену стомлюваність, нудоту, стоматит, анемію, алопеції і діарею. Найбільш поширеними побічними реакціями (≥2%) 3 ступеня або вище при застосуванні палбоцікліба були нейтропенія, лейкопенія, анемія, підвищена стомлюваність і інфекції.

Слід уникати одночасного застосування з потужними індукторами CYP3A, в тому числі з карбамазепіном, ензалутамідом, фенітоїном, рифампіном і звіробоєм продірявленим.

Слід уникати прийому палбоцікліба з грейпфрутом або грейпфрутовим соком.