ФЛЕКСБУМІН ІНФ200Г/Л100МЛ№1АКЦ

Флексбумін – відноситься до кровозамінників та білкових фракцій плазми крові. Застосовується для відновлення і підтримання об’єму циркуляції крові при проявах недостатності об’єму і необхідності застосування колоїдів.

• 1 л розчину містить альбуміну людини 200 г (вміст альбуміну повинен становити не менше 95 % вмісту білків);
• допоміжні речовини: натрію каприлат, N-ацетилтриптофан, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Загальна кількість іонів натрію дорівнює 130-160 ммоль/л (3,33 г).

Підвищена чутливість до альбуміну або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Концентрацію альбуміну, дозування та швидкість інфузії необхідно підбирати залежно від індивідуальних потреб пацієнта.

Колоїдно-осмотичний ефект альбуміну людини 200 г/л приблизно дорівнює чотириразовому ефекту плазми крові. Тому при введенні концентрованого альбуміну необхідно дотримуватись обережності при забезпеченні належної гідратації пацієнта. Необхідно ретельно контролювати стан пацієнта, щоб захистити його від циркуляторного перевантаження та гіпергідратації.

Розчин альбуміну людини 200 г/л має відносно низький вміст електролітів порівняно з розчином альбуміну людини 40-50 г/л. При введенні альбуміну слід регулярно перевіряти електролітний стан пацієнта і вживати необхідних заходів для відновлення та підтримання електролітного балансу.

Безпека застосування препарату у вагітних жінок у контрольованих клінічних дослідженнях не встановлена. Але клінічний досвід застосування альбуміну не виявив шкідливого впливу на перебіг вагітності, плід та новонародженого. Проте, медичні працівники повинні зважувати потенційні ризики і призначати Флексбумін лише за нагальної потреби.

Клінічні дослідження безпеки та ефективності застосування препарату Флексбумін у пацієнтів дитячого віку не проводились. Тому препарат не показаний до застосування у педіатричній популяції.

Не спостерігався вплив на можливість керувати автотранспортом або механізмами.

Якщо дозування та швидкість введення надто високі, може виникнути гіперволемія. При перших клінічних проявах серцево-судинного перевантаження (головний біль, задишка, закупорка яремних вен), при підвищенні артеріального тиску, підвищенні центрального венозного тиску та набряку легень слід негайно припинити введення і ретельно контролювати гемодинамічні показники пацієнта.