ЭСПУМИЗАН БЕБИ ЭМ.100МГ/МЛ30МЛ

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Еспумізан® Бебі містить діючу речовину симетикон, стабільний, поверхнево-активний полідиметилсилоксан. Він змінює поверхневий натяг бульбашок газу, присутніх у харчових масах та слизі травного тракту, і таким чином руйнує їх.

Вивільнені при цьому гази можуть потім всмоктуватися стінкою кишечнику, а також видалятися при його перистальтиці.

Симетикон чинить фізичну дію і не бере участі у хімічних або ферментативних реакціях.

Фармакокінетика.

Симетикон не всмоктується після перорального застосування і виводиться у незміненому вигляді після проходження через шлунково-кишковий тракт.

• Симптоматичне лікування при скаргах з боку шлунково-кишкового тракту, пов’язаних із газоутворенням, наприклад, метеоризм, в тому числі в післяопераційний період; коліки у немовлят.
• Як допоміжний засіб при проведенні діагностичних досліджень органів черевної порожнини (рентгенографія, ультразвукове дослідження) та підготовка до гастродуоденоскопії.
• Як піногасник при інтоксикаціях поверхнево-активними речовинами (пральні порошки або миючі засоби).

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі «Склад», повна кишкова непрохідність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

На сьогодні невідомі.

Особливості щодо застосування

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з обструктивними захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

При появі нових скарг та/або скарг, що зберігаються після 14 днів лікування, необхідно провести клінічне обстеження.

У зв’язку із загрозою проковтування мірний стаканчик слід зберігати у недоступному для дітей місці.

Еспумізан® Бебі містить 139 мг сорбіту в 1 мл крапель, тому цей лікарський засіб не слід приймати хворим із рідкісною спадковою формою непереносимості фруктози.

Перед застосуванням добре збовтати. Для належного дозування крапель флакон тримати вертикально наконечником-піпеткою донизу. До кришки флакона-крапельниці по 30 мл або по 50 мл як дозувальний пристрій прикріплений мірний стаканчик з нанесеною шкалою у мілілітрах. У разі необхідності (наприклад, при застосуванні дози 25 крапель та вище), його можна використовувати для відмірювання дози замість наконечника-піпетки. 25 крапель дорівнює 1 мл лікарського засобу (або 100 мг симетикону).

Для симптоматичного лікування розладів з боку травної системи, спричинених газоутворенням.

Препарат застосовувати під час або після їди, а за необхідності – перед сном.

Тривалість лікування залежить від наявності скарг.

Немовлята: 5–10 крапель на пляшку з дитячим харчуванням при кожному годуванні або 5–10 крапель перед кожним годуванням груддю (дають дитині за допомогою чайної ложки).

Діти 1–6 років: по 10 крапель 3–5 разів на добу.

Діти 6–14 років: по 10–20 крапель 3–5 разів на добу.

Діти від 14 років та дорослі: по 20 крапель 3–5 разів на добу.

Для підготовки до рентгенологічного або ультразвукового дослідження.

Дорослі: по 1 мл після їди 3 рази на добу перед проведенням дослідження та 1 мл вранці в день обстеження.

Як добавка до суспензії контрастної речовини.

Дорослі: 2–4 мл на 1 л суспензії для проведення подвійного контрастування.

Для підготовки до гастродуоденоскопії.

Дорослі: 2–3 мл перед проведенням дослідження. У разі необхідності під час дослідження через інструментальний канал ендоскопа можна додатково ввести ще декілька мілілітрів емульсії для усунення бульбашок піни, що заважають.

Як антидот при отруєнні поверхнево-активними речовинами залежно від тяжкості отруєння.

Дорослі: 4–8 мл одноразово. Діти: 1–4 мл одноразово.

Діти

Препарат застосовують у педіатричній практиці.

В окремих випадках при застосуванні препарату спостерігалися шкірні реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, шкірне висипання, кропив’янку.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу відіграють важливу роль. Це дає змогу продовжувати спостереження за співвідношенням користі та ризику застосування лікарського засобу. Працівники галузі охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.